ДП «Держзовнішінформ» здійснює моніторинг цін на зовнішньому і внутрішньому ринках, згідно з наказом Міністерства розвитку і торгівлі України.               Інформаційно-аналітичні продукти компанії включені Державною податковою службою України до переліку джерел інформації для отримання котирувальних цін.               Нормативно-правові акти

Бізнес-плани для перспективного та стабільного бізнесу.               14 червня 2021 року підписано меморандум про співробітництво між ДП “Держзовнішінформ” та Держмитслужбою
Опубліковано 24.09.2021

Ціни на українському ринку столового винограду обвалилися

В Україні стартував сезон збору та реалізації столового винограду. Вартість білих сортів буквально обвалилася в порівнянні з аналогічним періодом 2020 року.

Про це повідомляє east-fruit.com.

«Середня оптова ціна винограду столового білого на українському ринку, станом на кінець минулого тижня, склала 0,94 $/кг. В аналогічний період 2020 року українські виноградарі мали можливість реалізувати свою продукцію за ціною вдвічі вищою. Що ж стосується чорних сортів, то ціновий розрив з показниками минулого року в даному сегменті не настільки великий — на сьогоднішній день продукція реалізується за ціною 1,03 $/кг, тоді як в аналогічний період 2020 року — по 1,08 $/кг», — йдеться в повідомленні.

Так, в 2021 році українські виноградарі відчули наслідки посухи двох попередніх років. З цієї причини закладка врожаю на поточний рік, яка проводилася в минулому році, була не дуже вдалою.
«У нас, наприклад, є сорти, які після зими в цьому році взагалі не принесли врожаю, тому що у виноградної лози вимерзли плодоносні пагони. Така ситуація спостерігалася не тільки в нашому господарстві. З огляду на все це, я не можу сказати, що в цьому році отримуємо великий обсяг врожаю столового винограду», — розповідає Тетяна Шмаглюченко, директор компанії «ВІНС».

Крім того, деякі фермери зіткнулися з ситуацією, коли запилення пройшло досить вдало, але через дощову погоду і кисті сформувалися не дуже цільними і мали недостатньо привабливий вигляд. Також через дощі в поточному сезоні виникло багато грибкових захворювань винограду.
«Більшість українських виноградарських господарств не виходять навіть на точку беззбитковості, не кажучи вже про отримання прибутку. Тому виноградарі сподіваються на більш вдалий наступний сезон. Звичайно, не факт, що в наступному році ситуація буде краще, але вже по паросткам на лозі ми бачимо, що обсяг врожаю може бути великим. Втім, погодні умови і ринкова ситуація можуть також значно вплинути на обсяги виробництва», — пояснює експертка.

За її словами, найбільшим попитом на українському ринку сьогодні користується безнасіннєвий сорт «Киш-миш» незалежно від того, якого він кольору і незважаючи на те, що споживачі, як правило, звикли до білого турецького винограду цього сорту.
«Ми вирощуємо і чорний, а в наступному році, сподіваюся, виведемо на ринок рожевий „Киш-миш“. Крім того, український споживач часто вибирає велику товарну ягоду з насиченим смаком, наприклад, сорт „Лівія“. З огляду на природні умови півдня України — розміщення виноградників, температуру, близькість до моря — „Лівія“ у нас має рожевий відтінок», — коментує директор компанії «ВІНС».

Звернемо увагу, що одна з основних проблем українських виноградарів — якість посадкового матеріалу, який пропонується місцевими селекціонерами. Європейські саджанці також не завжди можуть показати себе добре в українських реаліях, через відмінності в кліматичних умовах.

«І тут необхідно переймати європейський досвід, але адаптувати його під потреби українських виноградарів. Тому ми почали створення свого розплідника. Уже третій рік поспіль проводимо польову селекцію, заклали невеликий маточник під тріску. Будемо вирощувати посадковий матеріал для своїх потреб», — підкреслила Шмаглюченко.

На її думку, для успішності виноградного бізнесу в Україні виробнику, по-перше, потрібно добре розуміти свій ринок збуту, так як висаджувати велику кількість сортів, вважаючи, що весь обсяг врожаю в подальшому можна буде реалізувати на внутрішньому ринку, вже не актуально.

«Потрібно рухатися в бік кооперації. Є чудові приклади. Наприклад, можна подивитися, як формують партії турецькі виноградарі. У молдавському місті Костешти виробники змогли успішно об’єднатися для вирощування одного сорту. При цьому вони стали помітним гравцем на внутрішньому ринку і здійснюють експорт в Україну і ЄС. Потрібно зрозуміти, що невеликим виробникам на ринку завжди важко, тому їм і необхідна кооперація», — підсумувала Тетяна Шмаглюченко.

Agravery.com