Україна в січні експортувала 222,2 тис. тонн напівфабрикатів

Українські металургійні компанії за підсумками січня 2024 року збільшили експорт напівфабрикатів у 2,2 раза, порівняно з попереднім місяцем – до 222,2 тис. тонн. Порівняно з січнем 2023-го показник зріс в 5,8 раза. Таким чином, обсяги експорту сягнули максимуму з лютого 2022 року. Про це свідчать дані Державної митної служби. Виторг вітчизняних підприємств від експорту напівфабрикатів за минулий місяць збільшилась у 2,3 раза порівняно з груднем 2023-го – до $105,49 млн. У порівнянні з аналогічним місяцем минулого року показник зріс у 5 разів.

Найбільшим споживачем напівфабрикатів українського виробництва протягом січня була Болгарія – 37,1% від загального обсягу експорту у грошовому еквіваленті. Ще 11,9% продукції було спрямовано до Польщі, та 11,1% – до Колумбії. Постачання продукції на колумбійський ринок, ймовірно, стали можливими завдяки відкриттю морського експортного коридору.

Нагадаємо, за підсумками 2023 року Україна скоротила експорт напівфабрикатів на 36,7% у порівнянні з 2022 роком – до 1,203 млн тонн. Порівняно з довоєнним 2021 роком відвантаження напівфабрикатів за кордон скоротились на 82,2%, або 5,57 млн тонн. Виторг вітчизняних підприємств від експорту напівфабрикатів за минулий рік скоротилась на 48,9%, порівняно з 2022 роком – до 608,52 дол. США млн.

Найбільшими споживачами напівфабрикатів українського виробництва у 2023 році були Болгарія – 36,7%, Польща – 23% та Італія – 9,6%.

Зазначимо, протягом 2023 року українські металургійні підприємства продовжували працювати в умовах обмежених логістичних можливостей та несприятливої кон’юнктури на глобальних ринках. Основні металургійні компанії України – підприємства групи «Метінвест» («Каметсталь», «Запоріжсталь») та «АрселорМіттал Кривий Ріг» відпрацювали минулого року із завантаженістю потужності на рівні 65-75% та 20-30% відповідно.

Збільшення завантаження в поточних умовах є неможливим через логістичні обмеження. Морські порти не працюють повноцінно. Основним ринком збуту продукції залишається Євросоюз. Раніше на ринку ЄС українським експортерам доводилось конкурувати з російськими виробниками, які надавали дисконти на свою продукцію. У 12-му пакеті санкцій, який був ухвалений наприкінці 2023 року, ЄС запровадив нові та розширив чинні обмеження щодо продукції ГМК з рф. Зокрема розширилась заборона на імпорт із рф передільного й дзеркального чавуну та заліза прямого відновлення (DRI).

При цьому, ЄС продовжив дію квот на російські сляби ще на чотири роки. Зокрема сумарний розмір квоти на імпорт російських слябів з жовтня 2024 року до вересня 2028 року встановлений у розмірі 8,5 млн тонн з більш детальним розбиттям за періодами.

Попередні санкції на імпорт слябів запроваджувалися у жовтні минулого року (у рамках 8-го пакета санкцій) – тоді було ухвалено рішення, що імпорт слябів може тривати до кінця вересня 2024 року. Таким чином, 12-й пакет санкцій фактично послабив раніше введені обмеження.