У грошовому еквіваленті експорт такої продукції за місяць зріс на 61,4% м./м.
Металургійні підприємства України за підсумками березня 2023 року збільшили експорт плоского прокату на 67,3% в порівнянні з лютим 2023-го – до 58,43 тис. тонн. У грошовому еквіваленті експорт такої продукції зріс на 61,4% м./м. – до $38,17 млн. Про це свідчать дані Державної митної служби.
Порівняно з березнем 2022 року, в березні 2023-го металургійні підприємства України збільшили виручку від реалізації плоского прокату на 75,8%. Різницю обсягів експорту в натуральному обсязі вирахувати неможливо через відсутність даних.
За підсумками січня-березня 2023 року Україна відвантажила на експорт 122,89 тис. тонн плоского прокату на $81,2 млн. Виручка від продажу продукції за кордон скоротилася на 90,9% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.
Найбільше за три місяці експортовано плоского гарячекатаного прокату без покриття (код УКТЗЕД 7208) – 87,98 тис. тонн на $54,68 млн. У березні відвантажено 41,8 тис. тонн (+61% м./м.) на $25,9 млн (+61,5% м./м.). Також експортовано 28,93 тис. тонн плоского холоднокатаного прокату без покриття (УКТЗЕД 7209) на $17,7 млн, у березні – 13,61 тис. тонн (+90% м./м.) на $8,18 млн (+63,7% м./м.).
Трійку лідерів серед видів плоского прокату за обсягами експорту з України в січні-березні 2023 року закриває прокат плоский плакований, з гальванічним або іншим покриттям (УКТЗЕД 7210) – 5,81 тис. тонн на $8,52 млн. За березень металургійні компанії збільшили експорт такої продукції на 73,41% у порівнянні з попереднім місяцем – до 2,91 тис. тонн. Дохід від її відвантаження зріс на 56,9% м./м. – до $3,95 млн.
Найбільшими споживачами українського плоского гарячекатаного прокату без покриття є Польща та Болгарія – 57,1% та 23,3% відповідно в грошовому еквіваленті. Польща (29,1%), Болгарія (23,8%) та Ірак (16%) спожили разом близько 70% плоского холоднокатаного прокату без покриття. Серед основних покупців прокату з покриттям українського виробництва – Румунія (50,8%) та Польща (43,4%).
Зазначимо, після російського вторгнення в Україну експорт чорних металів різко скоротився через блокаду портів, логістичні проблеми, негативну кон’юнктуру на світових ринках, а також знищення великих меткомбінатів у Маріуполі – «Азовсталі» та ММК ім. Ілліча. До цих проблем додалися обстріли російськими військами енергоінфраструктури України наприкінці 2022 року, через що металургійним компаніям довелося скорочувати виробництво до мінімуму або повністю його призупиняти.
Зараз ситуація з енергопостачанням стабілізувалася, металурги нарощують потужності, а попит на світових ринках пожвавлюється. Хоча довоєнні показники поки що недосяжні для українських металургів, помісячна динаміка вказує на поступове зростання експорту та виробництва сталі. Основним фактором, який стримує виробництво зараз – блокада морських портів, яка унеможливлює відвантаження значних обсягів продукції та відкриття нових ринків, оскільки залізницею сталь доправляється переважно до Європи, а логістичні витрати перевищують довоєнні показники в декілька разів.
За підсумками 2022 року українські металурги експортували 1,63 млн тонн плоского металопрокату, що на 73% менше в порівнянні з 2021 роком. Виручка сталевиробників від експорту такої продукції впала на 73,5% р./р. – до $1,35 млрд. Найбільшими споживачами продукції були Польща, Румунія, Туреччина та Болгарія.
