Українські металурги в лютому збільшили експорт довгого прокату на 29% м./м.

У грошовому еквіваленті експорт такої продукції за місяць зріс на 22,3% м./м.

Металургійні підприємства України за підсумками лютого 2023 року збільшили експорт довгого прокату на 29,2% в порівнянні з попереднім місяцем – до 29,81 тис. тонн. У грошовому еквіваленті експорт такої продукції зріс на 22,3% м./м. – до $26,5 млн.

Про це свідчать дані Державної митної служби.

Порівняно з лютим 2022 року, в лютому 2023-го металургійні підприємства України скоротили виручку від реалізації довгого прокату на 72,1%. Різницю обсягів експорту в натуральному обсязі вирахувати неможливо через відсутність даних.

За підсумками січня-лютого 2023 року Україна відвантажила на експорт 52,89 тис. т довгого прокату на $48,18 млн. Виручка від продажу продукції за кордон скоротилася на 76,1% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

Найбільше за два місяці експортовано прутків та брусків гарячекатаних у бунтах (код УКТЗЕД – 7213) – 26,73 тис. тонн на $17,5 млн. У лютому відвантажено 16,08 тис. тонн (+51,1% м./м.) на $10,79 млн (+60,9% м./м.). Також експортовано 18,63 тис. тонн дроту з вуглецевої сталі (УКТЗЕД – 7217) на $18,89 млн, у лютому – 9,94 тис. тонн (+14,4% м./м.) на $9,94 млн (+11% м./м.).

Трійку лідерів серед видів довгого прокату за обсягами експорту з України в січні-лютому 2023 року закривають інші прутки та бруски з вуглецевої сталі, без подальшого оброблення, кручені (УКТЗЕД – 7214) – 3,76 тис. тонн на $2,72 млн. За лютий металургійні компанії збільшили експорт такої продукції на 4,5% у порівнянні з попереднім місяцем – до 1,92 тис. тонн. Дохід від її відвантаження зріс на 9,2% м./м. – до $1,42 млн.

Найбільшими споживачами українських гарячекатаних прутків та брусків за два місяці 2023 року є Румунія й Польща – 37,76% та 33,41% відповідно у грошовому еквіваленті. Польща (37,88%) й Німеччина (18,65%) спожили близько 60% дроту українського виробництва. Серед основних покупців інших прутків та брусків – Молдова (74,29%), Словаччина (12,69%) та Польща (11,07%).

Зазначимо, після російського вторгнення в Україну експорт чорних металів різко скоротився через блокаду портів, логістичні проблеми, негативну кон’юнктуру на світових ринках, а також знищення великих меткомбінатів у Маріуполі – «Азовсталі» та ММК ім. Ілліча. До цих проблем додалися обстріли російськими військами енергоінфраструктури України наприкінці 2022 року, через що металургійним компаніям довелося скорочувати виробництво до мінімуму або повністю його призупиняти.

Зараз ситуація з енергопостачанням стабілізувалася, металурги нарощують потужності, а попит на світових ринках пожвавлюється. Хоча довоєнні показники поки що недосяжні для українських металургів, помісячна динаміка вказує на поступове зростання експорту та виробництва сталі. Основним фактором, який стримує виробництво зараз – блокада морських портів, яка унеможливлює відвантаження значних обсягів продукції та відкриття нових ринків, оскільки залізницею сталь доправляється переважно до Європи, а логістичні витрати перевищують довоєнні показники в декілька разів.

За підсумками 2022 року металургійні підприємства України скоротили експорт довгого прокату на 59,7% у порівнянні з 2021 роком – до 748,95 тис. тонн. Виручка сталевиробників від експорту такої продукції впала на 55% р./р. – до $693,53 млн. Найбільше експортовано прутків та брусків гарячекатаних у бунтах (код УКТЗЕД – 7213) – 406,6 тис. тонн на $310 млн, що на 56,1% та 54,2% відповідно менше в порівнянні з показником 2021 року.

gmk.center