ДП «Держзовнішінформ» здійснює моніторинг цін на зовнішньому і внутрішньому ринках, згідно з наказом Міністерства розвитку і торгівлі України.               Інформаційно-аналітичні продукти компанії включені Державною податковою службою України до переліку джерел інформації для отримання котирувальних цін.               Нормативно-правові акти

Бізнес-плани для перспективного та стабільного бізнесу.               14 червня 2021 року підписано меморандум про співробітництво між ДП “Держзовнішінформ” та Держмитслужбою
Опубліковано 31.03.2021

Український фармринок у 2020 році зріс на 13%

Ринок лікарських засобів українських фармвиробників у 2020 році зріс на 13% порівняно з 2019 роком і становить 41 млрд грн, повідомив президент асоціації “Виробники ліків України” (АВЛУ) Петро Багрій під час прес-конференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” 30 березня.

“За 2020 рік ринкова частка вітчизняних виробників зросла. Весь ринок українських лікарських засобів становить 41 млрд грн, він зріс порівняно з попереднім роком практично на 13%. Також на 7% зріс експорт”, – сказав він.

За словами Багрія, у 2020 році знизилося споживання протизастудних препаратів, лікарських засобів від розладів травлення та ліків, які використовуються в госпітальному сегменті у зв’язку зі скороченням планових операцій. При цьому зросла ковідна група препаратів.

У свою чергу генеральний директор аналітичної компанії SMD Ірина Горлова зазначила, що станом на кінець 2020 року весь обсяг ринку лікарських засобів становив $2,2 млрд у закупівельних цінах без ПДВ.

За словами експерта, 2020 рік приніс більше зростання у грошовому еквіваленті, ніж сумарне накопичувальне зростання за попередні п’ять років: у середньому ринок за попередні п’ять років показував +8%, цього року +13% саме за рахунок активної участі держави. При цьому спостерігається суттєве зниження цін.

“Найбільша частка в закупівлях була у держави (28%). Державний ринок показує зростання 92%, при цьому становить майже $600 млн. Серед державних сегментів найбільший успіх та інтерес викликає робота закупівельного агентства “Медичні закупівлі України” (“МЗУ”), яке за підсумками року зайняло 8% частки закупівель і частково постачань всіх лікарських препаратів. “МЗУ” провели торгів на загальну суму $330 млн, із них $170 млн – це закупівля ліків”, – сказала вона, додавши, що обсяги закупівель збільшили також медзаклади.

Горлова наголосила, що при цьому сегмент ритейлу практично стагнував.

Крім цього, у 2020 році на ринок виходило значно менше нових продуктів, при цьому 93% із них вийшли у держсегменті – “тому що компанії відповідали на запит”, пояснила експерт.

Вона прогнозує, що при оптимістичному сценарії розвитку в 2021 році спостерігатиметься зростання, зокрема у бюджетному сегменті, але не таке активне, ритейл, як і раніше, буде близький до нуля.

“У найближчі п’ять років, найімовірніше, Rx-сегмент займатиме досить велику частку (77-79%). Частка місцевого виробника зросте до 36-38%. Звісно, ми не можемо виключати песимістичний сценарій, пов’язаний із подальшою рецесією та локдауном”, – сказала Горлова.

При цьому, за словами менеджера комітету охорони здоров’я Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА) Дмитра Лур’є, такого зростання держчастки недостатньо.

“Хочу відзначити зростання частки держави. Але це все ще далеко від показників в країнах ЄС, у референтних країнах, тому що частка держави у закупівлях або реімбурсації становить 70-75%”, – сказав він.

Лур’є додав, що міжнародні виробники закликають державу до створення стратегії та подальшого розвитку програми реімбурсації. При створенні стратегії необхідно виділити пріоритетні напрями для подальшого розширення програми і загалом розуміння як вона розвиватиметься.

Водночас заступник президента Асоціації індійських фармацевтичних виробників (IPMA) – президент представництва “Євро Лайфкер Прайвіт Лімітед” Санджив Бхагат наголосив, що державі необхідно стабілізувати ринок.

“У 2020 році значно зросла держзакупівля. У 2021 році держава має в такому самому темпі інвестувати в цей ринок для його стабілізації”, – сказав він.

У свою чергу менеджер з питань стратегічного розвитку (Охорона здоров’я та постачальники медичних послуг) Американської торговельної палати в Україні Наталія Кравченко відзначила зростання електронної торгівлі лікарськими засобами.

“Ми бачимо деякі зрушення у регулюванні цієї сфери. Серед перспектив розвитку – важливість удосконалення регуляторної системи (GMP-сертифікація), спрощення реєстрації лікарських засобів, що може позитивно вплинути на вихід на ринок міжнародних виробників, також розширення переліку МНН, які реімбурсуються державою”, – сказала вона.

Експерти виступили за взаємне визнання з ЄС результатів перевірок належних виробничих практик (GMP) під час виробництва лікарських засобів. Крім цього, вони наголосили на необхідності локалізації виробництва вакцин, зокрема від COVID-19, в Україні, а також інших препаратів.

“Українська фарма займається цим питанням, і ми переконані, що наявність вітчизняного виробника – це питання національної безпеки, зокрема виробництво вакцини. Найпростіший спосіб – це трансферт технологій відомих компаній і локалізація виробництва в Україні. “Фармак”, “Лекхім” та інші компанії ведуть переговори, і я сподіваюся, що до кінця року будуть результати. Переговори тривають і щодо інших груп продуктів”, – повідоив Петро Багрій.

Санджив Бхагат, зі свого боку, додав, що Україні необхідно співпрацювати з цього питання зі світовими виробниками, зокрема індійськими.

ua.interfax.com.ua