В Україні ініціюють надавати дотації на розвиток козівництва

Бізнес Мережа Сільських Жінок України виступає з ініціативою підтримки сільгоспвиробників, що тримають кіз, і для цього готує офіційне звернення до Міністерства аграрної політики та продовольства України.  Повідомляє Kurkul.com.

Як зазначається, розведення дрібної рогатої худоби стало трендом довоєнних часів. Аграрії і зараз все частіше звертають увагу на козівництво, тому що тримати кіз простіше, ніж корів, а розпочати бізнес коштує менше.

«Зараз у козівництві задіяна велика кількість сільгоспвиробників, і вони також потребують допомоги, щоб триматися на плаву», — повідомили в асоціації.

Як розповіла Катерина Тарасенко, засновниця кооперативу Карпатські газди, проблема козівництва полягає в:

• по-перше, багато людей не довіряють державі, побоюються офіційно реєструвати свій бізнес і худобу, а значить не зможуть претендувати на держдопомогу;
• по-друге, оформити державну допомогу складніше, ніж грантову заявку.

«Можливо, було б краще надавати допомогу на будівництво, наприклад, доїльних комплексів чи складів. Це б мотивувало козівників та козівниць об’єднуватися в кооперативи, а разом легше і просувати свою продукцію, в тому числі й на експорт, який дуже важливий, оскільки платоспроможність українців знижується кожного дня війни», — пояснила Катерина Тарасенко.

Софія Буртрак, заступниця голови громадської спілки «Бізнес мережа сільських жінок» наголосила, що кооперація може виконувати дуже різні функції.

«Кооперація може охоплювати різні цикли бізнес-процесу, зокрема, це може бути і промоція. Спільне користування технікою — це також питання кооперації, просто треба визначити, яка техніка можлива для спільного користування, а яка мусить бути індивідуальною. Кооперація може бути різноманітною та навіть віддаленою», — додала заступниця голови спілки.

Водночас Олександра Гармаш, менеджерка проєкту SEE зазначила, що державна підтримка козівництву потрібна. Але є декілька але.

«Порядок оформлення допомоги повинен бути простим і зручним, влада на місцях – розумітися на процесах і допомагати тим, хто подається, розмір допомоги — перевищувати 1 000 грн. Допомога на голову — більш оптимальний варіант, ніж вкладання грошей в будівництво. Бо, якщо виникає великий ризик для життя, стадо можна перевезти, перегнати», — пояснила Олександра Гармаш.

Так, наразі БМСЖ готує пропозиції про внесення змін до Постанови КМУ від 16.08.2022 №918.

kurkul.com