Ринок мінеральних добрив: глобальні зміни та нові виклики. Підсумки III Міжнародної конференції «Добрива 2025: Туреччина та Чорне море»

У квітні 2025 року відбулась конференція, яку відвідала начальниця відділу досліджень ринків АПК та хімічної промисловості – Марина Григораш. Під час заходу провідні компанії галузі та експерти обговорили ключові тенденції на ринку мінеральних добрив, роль країн Чорноморського регіону у міжнародній торгівлі, вплив геополітичних викликів на глобальні ланцюги постачання, а також технологічні інновації у секторі органо-мінеральних добрив, біостимуляторів та спеціалізованих добрив.

Глобальні тренди та перспективи Чорноморського регіону

Загальний тренд на світовому ринку добрив у 2024 році демонстрував помітні зрушення у секторі сечовини та фосфатних добрив. Через урядові обмеження експорт карбаміду з Китаю у 2024 році скоротився майже в 16 разів, а постачання DAP і MAP було припинено на невизначений термін, що ускладнило ситуацію з обсягами пропозиції добрив. Водночас на ринку активізувалися такі гравці, як Туреччина та Індія, які застосували нові експортні та субсидійні механізми.

США, Бразилія та інші ключові споживачі змінили свої торгові маршрути. Бразилія, наприклад, збільшила закупівлі російської та нігерійської сечовини, порівнюючи з 2023 роком, у 1,5 та 1,3 раза, відповідно. США також збільшили закупівлі російського карбаміду на 22%. При цьому Індія, навпаки, зменшила імпорт добрив на чверть, акцентуючи увагу на модернізації власного виробництва. Одночасно Європа скоротила закупівлі через високі ціни та зміни в попиті.

Разом з тим ринок стикається з новими ризиками, що виникають через політичні рішення США та ЄС. Серед них – введення імпортних мит на добрива з росії, Алжиру, Нігерії та інших країн. ЄС планує поетапно витіснити російські добрива зі свого ринку до 2028 року за допомогою високих мит. Через це очікується перенаправлення російських обсягів на Туреччину, що підсилить конкуренцію та тиск на інших експортерів. Водночас для Центральної Азії відкриваються нові можливості для розширення своєї присутності на європейських ринках, особливо за умови розвитку власної логістики. Не менш значущими є ризики, пов’язані з Іраном. Потенційні санкції або конфлікт у регіоні Ормузької протоки можуть серйозно дестабілізувати світове постачання добрив.

Чорноморський регіон залишається великим імпортером добрив, причому понад 98% обсягу у 2024 році припадало на Туреччину, Україну, Румунію та Болгарію. Після різкого спаду імпорту у 2022 році через геополітичні потрясіння наразі спостерігається його стабілізація.

Туреччина підтвердила свою стратегічну важливість у світовій торгівлі добривами, входячи до числа найбільших світових імпортерів. Щорічно країна споживає близько 7,5 млн тонн добрив і імпортує майже аналогічний обсяг. На ринку домінують азотні та складні NPK добрива, особливо через обмежені власні виробничі потужності у сегменті сечовини.

Інвестиції у внутрішнє виробництво, зокрема відкриття третього заводу NP/NPK компанією İGSAŞ у 2024 році, дозволили зменшити залежність від імпорту деяких видів продукції. Проте у загальному виробництві залишається висока залежність від імпортної сировини, що ускладнює ситуацію через валютні ризики та інфляцію.

Очікується, що попит на добрива у Туреччині зростатиме разом із розвитком сільського господарства та збільшенням населення, а стабілізація макроекономічної ситуації сприятиме зростанню споживання до 8-8,5 млн тонн на рік.

Узбекистан і Грузія також стають важливими гравцями у постачанні добрив до Чорноморського регіону. Компанія Indorama Fertilizers, що володіє виробничими потужностями в Узбекистані (Фергана, Коканд) та Грузії (Руставі), акцентує на можливостях зростання експорту на тлі стабілізації ринку.

Узбекистан має профіцит азотних і калійних добрив завдяки високому рівню внутрішнього виробництва, що дозволяє активно нарощувати експорт. Прогнозується збільшення обсягів постачання, особливо до Румунії, Туреччини та України.

Грузія, попри певне зниження обсягів експорту у 2023 – 2024 роках, стабілізує свої позиції в Румунії та Болгарії. З покращенням безпеки портів є потенціал для відновлення експорту аміачної селітри до України.

Інновації в галузі добрив: органо-мінеральні та спеціальні добрива

Особлива увага під час конференції приділялася органо-мінеральним добривам, біостимуляторам, ролі ресурсів у виробництві акумуляторів та інноваційним рішенням у сфері спеціалізованих добрив.

За прогнозами, частка органо-мінеральних добрив на світовому ринку до 2025 року зросте до 26%. У Туреччині цей показник очікується на рівні понад 22%, що свідчить про активний перехід до екологічно стійких агротехнологій.

Органо-мінеральні добрива поєднують органічні речовини та мінерали, сприяючи покращенню структури ґрунтів, підвищенню їх водоутримуючої здатності та стимулюванню мікробіологічної активності. Провідні гравці, такі як Hektaş, ECOFER і İGSAŞ, активно розширюють свої виробничі потужності, прагнучи зменшити залежність від імпорту, яка сьогодні сягає 95%.

Окрему сесію було присвячено загрозі дефіциту фосфорних ресурсів через стрімке зростання виробництва акумуляторів для електромобілів. За даними K+S Minerals and Agriculture, уже сьогодні половина китайського виробництва технічного моноамонійфосфату (tMAP) спрямовується на енергетичний сектор, а не на сільське господарство. Зростаючий попит на LFP-батареї (літій-залізо-фосфатні) ризикує витіснити сільське господарство з доступу до якісних джерел фосфору, що може викликати нову ресурсну кризу для виробників добрив.

Компанія CroxX презентувала огляд нових рішень для захисту азоту та фосфору в умовах зміни клімату. Використання нітрифікаційних і уреазних інгібіторів дозволяє суттєво зменшити втрати азоту через випаровування і вимивання, підвищуючи ефективність внесення добрив. При цьому використання біостимуляторів відіграє важливу роль у підвищенні стійкості рослин до стресових факторів (посуха, висока температура, солоність ґрунтів), сприяючи збереженню врожайності навіть в екстремальних умовах.

Висновки

Конференція «Добрива 2025: Туреччина та Чорне море» продемонструвала, що сектор добрив стоїть на порозі глибоких змін, де успіх буде залежати від гнучкості учасників ринку, швидкої адаптації до нових умов і диверсифікації джерел постачання.

Чорноморський регіон, своєю чергою, опинився у центрі глобальних змін і має шанс зміцнити свої позиції через розвиток нових торгових шляхів та партнерств. Туреччина зміцнює свою роль як логістичний і торговельний хаб між Європою, Близьким Сходом та Центральною Азією. Узбекистан і Грузія мають потенціал значно розширити свою присутність у регіоні, особливо на тлі структурних змін у світових потоках добрив. Подальше зростання ринку в регіоні буде залежати від стабілізації політичної ситуації, інвестицій у виробництво та розвиток логістичних коридорів, таких як «Середній коридор» (Транскаспійський міжнародний транспортний маршрут (TITR)) через Каспійське море.

Крім того, поточні ключові тренди ринку включають:

• перехід до стійких форм добрив (органо-мінеральних, біостимуляторів);
• виникнення конкуренції за дефіцитні ресурси (фосфор) між агросектором і енергетикою.
• зростаючу роль інновацій у стабілізації агровиробництва в умовах кліматичних викликів.

Марина Григораш

начальниця відділу досліджень ринків АПК, хімічної промисловості
та товарів народного споживання ДП «Держзовнішінформ»

Замовити послугу можна тут