Уряд запускає механізм компенсації воєнних ризиків для бізнесу. Про це повідомила Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко.
«Бізнес вимагав цього інструменту з перших місяців повномасштабної війни: без страхування воєнних ризиків неможливо планувати роботу й відновлення. Лише за останній рік атаки на об’єкти бізнесу зросли більш ніж утричі — фінансові гарантії критично потрібні», – повідомила Очільниця Уряду.
Компенсації будуть двох типів:

1) Прифронтові регіони
Підприємства з територій підвищеного ризику зможуть отримати до 10 млн грн компенсації за пошкоджене чи знищене майно внаслідок атак. Після фіксації збитків і подання документів до ПрАТ «Експортно-кредитне агентство» держава відшкодовує частину втрат у межах цього ліміту.
2) Уся Україна
За моделлю, подібною до «5-7-9%», держава компенсує частину вартості страхових премій за договорами страхування від воєнних ризиків — щоб знизити тариф для бізнесу до 1%.
Наприклад, якщо підприємство у Рівненській області страхує майно на 50 млн грн за ставкою 3%, держава покриє дві третини вартості цієї страховки, але не більше 1 млн грн на рік.
Подати заявку можна онлайн на сайті ПрАТ «Експортно-кредитне агентство» або на платформі Дія.Бізнес. Компенсації підлягають збитки від ракетних і дронових ударів, уламків ППО, пожеж, вибухів і ударної хвилі. Важливо: після виплати компенсації, право вимоги до росії відшкодувати збитки в межах цієї суми переходить державі.
«Цей механізм — частина політики розвитку українських виробників «Зроблено в Україні». Це про стійкість і про інструменти захисту, щоб український бізнес працював і зростав навіть під час війни», – зазначила Юлія Свириденко.
Вартість одного з основних експортних сортів російської нафти ESPO різко впала після того, як західні санкції змусили китайських нафтопереробників скасувати частину закупівель. Тепер цей сорт пропонується зі знижкою відносно світового еталона Brent, хоча ще минулого тижня він торгувався з премією. Про це повідомляє Bloomberg 28 жовтня.
Як повідомили трейдери, що працюють на ринку, цього тижня спотові партії нафти ESPO, яка відвантажується з далекосхідних портів Росії, пропонувалися з дисконтом у 50 центів за барель до еталонної марки ICE Brent. Ще минулого тижня, до запровадження останнього раунду санкцій, ця нафта продавалася з премією понад $1 за барель.

Нафтовий ринок уважно стежить за ознаками збоїв та перенаправлення потоків після того, як США внесли до «чорного списку» найбільших російських виробників — «Роснєфть» та «Лукойл». Метою Вашингтона є посилення тиску на Москву для припинення війни в Україні. Цей крок США відбувся слідом за посиленням обмежень на торгівлю російськими енергоносіями з боку Європейського Союзу. Минулого тижня новини про санкції вже спричинили зростання світових цін на нафту, оскільки переробники почали шукати альтернативні джерела сировини.
ESPO є популярним сортом як серед державних нафтопереробних заводів (НПЗ) Китаю, так і серед приватних незалежних переробників, відомих як «самовари» (teapots). Останні мають досвід роботи з підсанкційною нафтою, наприклад, з Ірану.
Після запровадження санкцій США китайські державні компанії, включаючи Sinopec, скасували деякі закупівлі морських партій російської нафти, переважно сорту ESPO.
За даними Vortexa Ltd., «самовари» зазвичай імпортують близько 800 000 барелів на добу далекосхідних російських сортів (ESPO, Sokol, Sakhalin Blend), і очікується, що цей попит «залишиться стабільним». Однак наразі незрозуміло, чи зможуть вони поглинути ті обсяги, від яких відмовилися інші переробники.
Санкції проти «Роснєфті» та «Лукойлу» стали першими значними обмеженнями проти нафтової промисловості РФ після повернення Дональда Трампа до Білого дому. Як повідомляли джерела, знайомі з планами адміністрації, мета полягає в тому, щоб зробити торгівлю для Москви дорожчою та ризикованішою, але не спровокувати різкого стрибка світових цін на нафту.