ДП «Держзовнішінформ» здійснює моніторинг цін на зовнішньому і внутрішньому ринках, згідно з наказом Міністерства розвитку і торгівлі України.               Інформаційно-аналітичні продукти компанії включені Державною податковою службою України до переліку джерел інформації для отримання котирувальних цін.               Нормативно-правові акти

Бізнес-плани для перспективного та стабільного бізнесу.               14 червня 2021 року підписано меморандум про співробітництво між ДП “Держзовнішінформ” та Держмитслужбою
Опубліковано 09.12.2025

ДАЙДЖЕСТ ВАЖЛИВИХ НОВИН

Держбюджет-2026 передбачає 16,1 млрд грн фінансування культурної сфери

 

Державний бюджет на 2026 рік передбачає 16,1 млрд грн фінансування Міністерства культури України.

“Верховна Рада України ухвалила закон “Про державний бюджет на 2026 рік”. Депутати підтримали документ у другому читанні. Наступного року культурна сфера України отримує 16145,1 млн грн… Міністерство показує позитивну динаміку по всіх бюджетних програмах. У порівнянні з 2025 роком заплановані видатки зростають на 4 820,2 млн грн, або на 45%”, – йдеться у повідомленні Мінкультури.

Зазначається, що окремою статтею бюджету передбачено 1,995 млрд грн на оплату праці працівників культури та освіти, що на 191,5 млн грн більше, ніж у 2025 році.

 

“В середньому рівень зростання видатків на зарплати складе 10,6%. Працівники закладів передвищої та вищої освіти отримають найбільше підвищення — видатки на оплату їхньої праці зростуть у 1,4 раза (+278,8 млн грн)”, – додали у відомстві.

У Мінкультури розповіли, що у 2026 році зростуть видатки для закладів культури та освіти: заклади передвищої та вищої освіти отримають 345,6 млн грн (+31,8%); національні театри – 106,5 млн грн (+8,5%); національні художні колективи, концертні й циркові організації — 67,5 млн грн (+8,5%); заклади загальної середньої та позашкільної освіти — 32,9 млн грн (+10%); національні музеї, бібліотеки та культурно-просвітницькі центри — 83,3 млн грн (+7,2%); національні й державні заповідники — 52,1 млн грн (+6,8%).

“Український культурний фонд у 2026 році отримає 338,2 млн грн на гранти та 5 млн грн на стипендії. Обсяг коштів на гранти зросте у 1,8 раза (+154,9 млн грн). Для Українського інституту книги додатково передбачено 6,3 млн грн на підтримку книговидання і промоцію української літератури у світі. Український інститут національної пам’яті отримає додатково 26,0 млн грн — у 13,4 раза більше, ніж у 2025 році”, – йдеться в повідомленні.

Крім того, на програму президента України “1000 годин українського контенту” закладено 4 млрд грн.

“Це стратегічна ініціатива задля національної безпеки, покликана збільшити кількість українського контенту, зміцнити українську ідентичність, посилити захист від ворожих наративів і створити українську альтернативу російському культурному впливу. А також підтримати розвиток української кіноіндустрії. Зараз ще в процесі роботи технічна частина втілення проєкту. Її деталі будуть представлені згодом”, – заявляють у міністерстві.

Як повідомлялося, держбюджет-2024 передбачав 10,3 млрд грн на фінансування сфери культури та інформаційної політики, а держбюджет-2025 передбачає 11,2 млрд грн на фінансування культури.

Держава у 2026 спрямує на агрострахування 60 млн грн – Мінекономіки

 

На запуск агрострахування в 2026 році з державного бюджету України буде спрямовано 60 млн грн, повідомило Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України на своєму сайті.

Як зазначається в повідомленні, згідно з ухваленим Верховною Радою в другому читанні законом “Про Державний бюджет на 2026” загалом на фінансову підтримку сільгоспвиробників в наступному році передбачено 13,1 млрд грн.

“У 2026 році ми зосереджуємо державну підтримку на тих напрямах, які забезпечують стійкість агросектору та відновлення економіки. Пріоритетами є прифронтові території, розвиток зрошення та підтримка виробників, які працюють у найскладніших умовах. Ми посилюємо інструменти страхування, спрямовуємо гроші на тваринництво, аквакультуру та на гуманітарне розмінування земель”, – наголосив міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев.

Як повідомлялось, Національний банк України (НБУ) 18 грудня 2024 року затвердив вимоги до страховиків, які мають намір здійснювати або здійснюють страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою з метою сприяння розвитку цього напряму для підтримки агровиробників.

Так, для здійснення цього виду страхування страховик повинен мати бодай один договір страхування сільськогосподарської продукції в один із періодів: з 2017 року до 2021 року включно не менш як протягом трьох будь-яких календарних років цього періоду або з 2022 року до року, що передує даті звернення страховика до Нацбанку, не менш як протягом будь-якого одного календарного року цього періоду, а саме нарахування премій та здійснення хоча б однієї виплати.

Крім того, до страховика, який має намір здійснювати дане страхування, не мають застосовуватися заходи впливу НБУ за недотримання нормативів достатності капіталу та платоспроможності, ліквідності, прибутковості, якості активів та ризиковості операцій або заходи впливу за порушення вимог до платоспроможності протягом останніх 36 календарних місяців поспіль, що передують даті звернення страховика до НБУ.

Також страховик повинен мати кваліфікований персонал, тобто щонайменше двох спеціалістів з повною вищою освітою в галузі сільського господарства за спеціальністю “Сільське, лісове, рибне господарство та ветеринарна медицина”, водночас один із них повинен мати досвід роботи у сфері виробництва сільськогосподарської продукції або страхування такої продукції не менше трьох років.

 

Картопля, капуста та яблука подорожчали: як змінилися ціни на овочі та фрукти в Україні

Гуртові ціни на овочі в Україні за останній тиждень у більшості не змінилися, проте деякі позиції додали в вартості. Так, на одну гривню здорожчали картопля та білокачанна капуста – з 8-12 до 9-12 та з 7-10 до 8-10 гривень відповідно.

При цьому аналітики проекту EastFruit повідомили, що вартість решти капусти – синьої, пекінської, цвітної та броколі – не змінилася. Сильно просіла нижня межа цін на ріпчасту цибулю. Раніше її продавали по 7-9 гривень за кілограм – зараз вона коштує в межах 4-9 гривень.

Огірки здорожчали на 20 гривень і тим самим побили рекорд восьмирічної давнини. Кілограм огірків зараз відпускають по 90-160 гривень, тоді як тижнем раніше продавали по 70-160 гривень.

А от солодкий перець подешевшав. Ціна на нього знизилася з 95-135 гривень до 90-110 гривень за кілограм.

У фруктовому сегменті виросла верхня межа цін на яблука – з 20-35 до 20-40 грн/кг та на апельсини – з 65-125 до 65-135 грн/кг. Так само розширився діапазон цін і на банани – з 52-58 до 52-70 грн/кг.

Ціни на продукти в Україні – прогнози експерти

Економіст Олег Пендзин повідомив, що українцям варто готуватися до сезонного підвищення цін на продукти. Через збільшення попиту перед Різдвом та Новим роком продукти можуть здорожчати в середньому на 10%.

Водночас на думку заступника голови Всеукраїнської аграрної ради Дениса Марчука, тривалі відключення електроенергії можуть призвести до здорожчання м’яса та молочної продукції аж на 30%.