ДП «Держзовнішінформ» здійснює моніторинг цін на зовнішньому і внутрішньому ринках, згідно з наказом Міністерства розвитку і торгівлі України.               Інформаційно-аналітичні продукти компанії включені Державною податковою службою України до переліку джерел інформації для отримання котирувальних цін.               Нормативно-правові акти

Бізнес-плани для перспективного та стабільного бізнесу.               14 червня 2021 року підписано меморандум про співробітництво між ДП “Держзовнішінформ” та Держмитслужбою
Опубліковано 07.06.2024

ДАЙДЖЕСТ ВАЖЛИВИХ НОВИН

 

Державне стимулювання створення та функціонування індустріальних парків: схвалено новий порядок

Уряд затвердив новий  Порядок надання державного стимулювання створення та функціонування індустріальних парків. Він передбачає надання коштів на будівництво об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури, необхідних для створення та функціонування індустріальних парків, а також компенсацію за приєднання до інженерно-транспортних мереж. Відповідне рішення було ухвалено на засіданні Кабінету Міністрів України 4 червня 2024 року.

«Це важливий крок для розвитку економіки. Індустріальні парки мають стати каталізатором для залучення інвестицій в реальний сектор і підвищення виробництва, а новий порядок стимулювання сприятиме їхньому ефективному функціонуванню. Також Уряд створив  низку запобіжників, які забезпечать відповідальне та ефективне використання державних коштів. Цього року у державному бюджеті передбачений 1 мільярд гривень на державне стимулювання індустріальних парків», – наголосила Перший віцепрем’єр-міністр України – Міністр економіки України Юлія Свириденко.

Порядком надання державного стимулювання передбачено надання коштів ініціаторам створення або керуючим компаніям індустріальних парків для облаштування або будівництва інженерно-транспортної інфраструктури, а також часткове відшкодування вартості приєднання до електричних мереж.

Максимальний розмір стимулювання складає 150 млн грн, при цьому співфінансування робіт відбуватиметься у співвідношенні 50 на 50. Ініціатори створення або керуючі компанії індустріальних парків з деокупованих територій зможуть реалізовувати проєкти у співфінансуванні 80 на 20, тобто держава зі свого боку оплатить до 80 % кошторисної вартості робіт, але не більше 150 млн грн.

Також, новий Порядок передбачає запровадження певних запобіжників. Кожен заявник бере на себе зобов’язання протягом 3 років побудувати на території індустріального парку не менше 5000 квадратних метрів та залучити не менше 2 учасників. Якщо умови не будуть виконані, то заявник має повернути державі всі витрачені бюджетні кошти.

Для того, щоб скористатись програмою, необхідно:

  • Подати заявку до уповноваженого банку до 15 серпня;
  • Банк перевірить заявку;
  • Міністерство економіки України перевірить документи та ухвалить рішення про надання допомоги;
  • У разі позитивного рішення — укладається договір;
  • Кошти будуть перераховані на спеціальний рахунок, а оплата відбудеться після того, як роботи будуть виконані, а заявник сплатить свою частину.

Для інвесторів індустріальні парки вирішують одразу кілька актуальних проблем: питання землі, підключення до мереж, наявності промислової будівлі та зниження вартості обладнання.

Адже це можливість резидентам парків:

  • не платити ввізне мито та ПДВ на обладнання;
  • не платити податок на прибуток впродовж 10 років за умови реінвестування;
  • отримати пільгову ставку податку на нерухомість та пільгову плату за землю (на розгляд місцевого самоврядування).

«Розвиток індустріальних парків – це важлива складова політики «Зроблено в Україні» для залучення інвестицій у реальний сектор. Адже 1 долар державних інвестицій в індустріальні парки допомагає залучити 6 доларів приватних інвестицій. Тільки розвиваючи переробну промисловість ми зможемо досягти рівня стандартів Організації економічного співробітництва та розвитку для розвинених країн, де частка переробної промисловості становить близько 20 % від ВВП. Прийняття цього рішення – результат багатомісячної роботи Мінекономіки спільно з експертним середовищем, профільним комітетом Верховної Ради України та, звісно, колегами з інших центральних органів виконавчої влади», – підсумувала Юлія Свириденко.

 

www.me.gov.ua

 

Укрзалізниця планує побудувати електростанції загальною потужністю 250 МВт

Державна “Укрзалізниця” планує побудувати у різних регіонах газові електростанції загальною потужністю 250 МВт. Про це повідомив голова правління компанії Євген Лященко, пише українська редакція Forbes.

За умови наявності фінансування реалізацію проєкта можуть розпочати вже цього літа, зазначив голова “Укрзалізниці”.

Лященко уточнив, що загальні потреби “Укрзалізниці” в електроенергії сягають 300 МВт.

“Терміни виконання робіт залежить від фінансування та наявності необхідного обладнання”, – сказав Лященко.

За його словами, наразі компанія шукає джерела фінансування, зокрема, веде перемовини щодо залучення грантів та міжнародної фінансової допомоги. Також тривають перемовини з постачальниками обладнання.

Він нагадав, що “Укрзалізниця” входить до п’ятірки найбільших розподільчих компаній країни за протяжністю мережі та обсягами перетоку. Генерація електроенергії загальною потужністю 250 МВт дозволить компанії частково покрити власні потреби в живленні об’єктів критичної інфраструктури та споживачів по всій Україні, які підключені до її розподільчої мережі.

Як повідомлялося, раніше державна “Укрнафта” оголосила про план розпочати будівництво потужностей маневрової генерації електроенергії за підтримки ЄБРР.

 

minprom.ua

 

Ціни на соняшник в Україні досягли 21 000 грн за тонну з доставкою на завод

 

Різке зростання експортних цін на соняшникову олію та шрот спричинило підвищення закупівельних цін на соняшник в Україні за місяць на 25% до рекордних за три роки 21 000 грн за тонну з доставкою на завод. Додатково, зростанню цін сприяло падіння курсу гривні до рекордних 40,5 грн за долар.

Протягом тижня закупівельні ціни на соняшник виросли ще на 500-1000 грн/т до 20 300-21 000 грн/т (з ПДВ) або 440-460 $/т на тлі обмеженої пропозиції з боку фермерів наприкінці сезону. Цього тижня на ринку фіксувалися купівлі великих обсягів за цінами близько 20 300-20 600 грн/т на умовах FCA-господарство та EXW елеватор.

Експортні ціни на соняшникову олію з доставкою до портів Чорного моря за місяць підскочили на 100 $/т до рівнів 890-900 $/т через значне зростання експорту в травні до 720 тис. тонн проти 626 тис. тонн у квітні через збільшення попиту з боку Індії. Ціни попиту тиждень тому досягали 920 $/т в портах України і перевищили ціни попиту з доставкою в Болгарію, які залишаються на рівні 880-890 $/т.

Ціни попиту на соняшниковий шрот з доставкою до чорноморських портів зростали до 225-230 $/т (+15-18% за місяць), але зараз ціни потроху знизилися до рівнів 220-225 $/т на тлі зниження цін на соєвий шрот на біржах.

За даними Trading Economics, протягом тижня середня ціна на соняшникову олію з доставкою покупцям знизилася на 2% до 912 $/т, загалом додавши за місяць 7,2%.

Експортні ціни попиту на соняшник з доставкою на DAP Болгарія залишаються на рівні 450-460 $/т, що підтверджує, що зростання цін в Україні пов’язане з мінімальною пропозицією сировини наприкінці сезону.

Станом на 5 червня в Україні посіяно 5,19 млн га соняшнику або 98% від плану, що майже відповідає рівню посіву на 9 червня 2023 року (5,3 млн га). Погодні умови в цілому сприяють розвитку посівів, хоча зберігається дефіцит опадів у центрі та на сході України.

Прогнози різкого збільшення площ посіву соняшнику та сої замість посівів кукурудзи поки не виправдалися, тому прогноз урожаю соняшнику поки залишається на рівні минулого року.

Серпневі ф’ючерси на пальмову олію на біржі Bursa в Малайзії залишаються на стабільному рівні 3960 рінггитів/т або 844 $/т, оскільки експортери намагаються максимально збільшити поставки в Індію на тлі подорожчання соняшникової олії та зниження цін на соєву.

Липневі ф’ючерси на соєву олію на біржі в Чикаго з початку тижня впали на 5,3%, але вчора відіграли 2,7% і торгуються на рівні, що й місяць тому, 978 $/т.

Аргентина завершує збирання сої, тому пропозиції соєвої олії та шроту продовжать зростати, що вже відчули українські продавці соєвого шроту на тлі відсутності попиту з Європи.

 

 graintrade.com.ua