ДАЙДЖЕСТ ВАЖЛИВИХ НОВИН

ЄС схвалив надання фінансової позики Україні на €35 мільярдів

 

9 жовтня Рада ЄС погодила надання Україні макрофінансової допомоги на суму 35 мільярдів євро, а також новий механізм, який допоможе Україні у погашенні кредитів на суму до 45 мільярдів євро, наданих ЄС та партнерами з G7.

Як передає Укрінформ, про це йдеться у прес-релізі на сайті Ради ЄС.

«Фінансова допомога має на меті надати негайну допомогу для задоволення нагальних фінансових потреб України, які зросли через посилення агресії росії проти України», – йдеться у прес-релізі.

Погашення макрофінансової допомоги (Macro-Financial Assistance, MFA) та відповідних двосторонніх позик від партнерів G7 у рамках ініціативи «Надзвичайні позики для прискорення доходів для України» (Extraordinary Revenue Acceleration Loans for Ukraine, ERA) буде забезпечене коштами майбутніх прибутків від заморожених активів Росії в ЄС.

Кредитний механізм буде надавати ці кошти – а також можливі суми, отримані у якості добровільних внесків від держав-членів ЄС і третіх країн або з інших джерел – у формі фінансової підтримки Україні. Це допоможе Україні обслуговувати та виплачувати позики.

Зазначається, що з метою швидкого ухвалення та забезпечення якнайшвидшого надходження макрофінансової допомоги в Україну, держави-члени ЄС домовилися у середу, що якщо Європейський парламент ухвалить пропозицію Єврокомісії без внесення змін, Рада ЄС також ухвалить текст без змін.

Рада планує затвердити рішення за письмовою процедурою після того, як Європарламент ухвалить текст у першому читанні. Тоді рішення набуде чинності наступного дня після публікації в Офіційному журналі ЄС.

«Мета полягає у тому, щоб зробити позику MFA доступною у 2024 році, з виплатою у 2025 році, із максимальним терміном погашення протягом 45 років», – йдеться у прес-релізі.

www.ukrinform.ua

Денис Шмигаль: Україна підписала меморандум про співпрацю з Японською організацією з розвитку зовнішньої торгівлі JETRO

У Києві, 10 жовтня, відбулася зустріч Прем’єр-міністр України Дениса Шмигаля та голови Японської організації з розвитку зовнішньої торгівлі (JETRO) Норіхіко Ішігурою, представниками Міністерства економіки, торгівлі та промисловості Японії та японськими компаніями.

Учасники зустрічі обговорили пріоритети у відновленні, зокрема енергетику. Денис Шмигаль подякував Японії за допомогу з обладнанням та розповів про розбудову децентралізованої генерації й розвиток відновлювальних джерел енергії. Прем’єр-міністр запросив японські компанії до участі в цих проєктах.

«Гуманітарне розмінування – ще один важливий напрямок співпраці, і Японія тут серед лідерів у допомозі. Дякуємо за передане обладнання та машини для гуманітарного розмінування, а також фінансування проєкту з навчання саперів ДСНС», – зазначив Денис Шмигаль.

Прем’єр-міністр висловив подяку народу та Уряду Японії за політичну, фінансову та гуманітарну допомогу.

Представники великих японських компаній зі свого боку запевнили, що готові брати участь у відновленні та тісно співпрацювати з українським бізнесом.

По завершенні зустрічі відбулося підписання Меморандуму про співпрацю між JETRO та Офісом із залучення та підтримки інвестицій UkraineInvest.

Прем’єр-міністр підкреслив, що це посилить співпрацю між Україною і Японією та відкриє шлях до нових перспективних проєктів.

«Японські інвестори зможуть зміцнювати свої ділові відносини з українськими компаніями та обирати найперспективніші проєкти для своїх вкладень. Впроваджувати нові підходи й технології, які сприятимуть розвитку нашої економіки. Очікуємо, що ця співпраця принесе багато плідних результатів», – відзначив Денис Шмигаль.

www.kmu.gov.ua

Рада ухвалила закон про збільшення податків

Верховна Рада України ухвалила у другому читанні законопроєкт №11416д щодо збільшення податків.

Про це повідомив у Телеграмі народний депутат із парламентської фракції «Голос» Ярослав Железняк, передає Укрінформ.

За документ проголосували 247 народних депутатів.

Законопроєкт передбачає істотне збільшення податкових надходжень: на 58 млрд грн у 2024 році та 137 млрд грн у 2025 році.

Серед ключових змін, ухвалених парламентом – збереження військового збору на рівні 1,5% для військовослужбовців, зміни щодо оподаткування нотаріусів, збільшення податків для ФОП 1-2 групи, введення 1% податку для всіх форм ФОП 3-ї групи, встановлення 50% податку на прибуток банків у 2024 році, запровадження авансових внесків на АЗС та помісячної звітності з ПДФО.

Закон набуває чинності з 1 жовтня 2024 року.

www.ukrinform.ua

Найпопулярніші електромобілі вересня

У вересні український автопарк поповнили 4289 автотранспортних засобів на акумуляторних джерелах живлення (BEV), повідомляє Укравтопром. Відносно вересня минулого року попит на електромобілі зменшився на 0,2%.
Втім частка нових машин в реєстраціях BEV склала 21%, проти 18% торік.
Подробнее на: https://ukrautoprom.com.ua/najpopulyarnishi-elektromobili-veresnya

Основну масу зареєстрованих за місяць електромобілів становили легкові авто – 4157 шт. (нових – 870 шт., уживаних – 3287 шт.).

Серед 132 комерційних електромобілів новими були лише 13 авто.

В ТОП-5 нових електромобілів місяця потрапили:

ZEEKR 001 – 109 од.;

VOLKSWAGEN iD.4 – 103 од.;

HONDA M-NV – 102 од.;

BYD Song Plus – 91 од.;

NISSAN Ariya – 74 од.

ТОП-5 вперше зареєстрованих в Україні вживаних електромобілів:

NISSAN Leaf – 440 од.;

TESLA Model 3 – 325 од.;

TESLA Model Y – 310 од.;

VOLKSWAGEN e-Golf – 196 од.;

HYUNDAI Kona – 179 од.

Усього з початку року свою першу реєстрацію в Україні пройшли понад 39,9 тис. од. автотранспорту на акумуляторних джерелах живлення, з них: 20% нові та 80 б/в.

ukrautoprom.com.ua

Бізнес цьогоріч активізував розвиток відновлюваних джерел енергії – експерт

Внаслідок кризи традиційної генерації, пов’язаної з війною, цьогоріч бізнес активізував розвиток відновлюваних джерел енергії порівняно із 2023 роком.

Про це в коментарі Укрінформу повідомив засновник Харківського енергетичного кластера Станіслав Ігнатьєв.

“У першу чергу добудовуються ті проєкти, що були розпочаті до повномасштабного вторгнення. Прикладом є проєкт вітропарку VR Energy на Дністровському лимані та ЕкоОптіми “Сколівська ВЕС”, – зауважив експерт.

Водночас, розпочали розвивати сонячні та вітрові проєкти непрофільні гравці ринку. Серед них Ігнатьєв назвав ОККО, Епіцентр, Нову пошту, які створили для цих цілей окремі дивізіони.

За даними Ігнатьєва, за перше півріччя цього року бізнес побудував 200 МВт сонячної генерації для покриття власних потреб.

“Все це, в цілому, показує, що військова криза традиційної генерації та систем передачі електроенергії активізувала бізнес у розвитку проєктів ВДЕ, темпи будівництва і девелопменту яких активізувались, порівняно із 2023 роком”, – сказав експерт.

Як повідомлялося, уряд 13 липня затвердив національний план дій з відновлюваної енергетики до 2030 року. Документ передбачає, що у 2030 році частка енергії з відновлюваних джерел у валовому кінцевому споживанні становитиме 27%.

Інвестиції у реалізацію національного плану оцінюються у 20 млрд грн. Очікується, що обсяг нових потужностей “зеленої” енергетики становитиме 10 ГВт.

www.ukrinform.ua