ДП «Держзовнішінформ» здійснює моніторинг цін на зовнішньому і внутрішньому ринках, згідно з наказом Міністерства розвитку і торгівлі України.               Інформаційно-аналітичні продукти компанії включені Державною податковою службою України до переліку джерел інформації для отримання котирувальних цін.               Нормативно-правові акти

Бізнес-плани для перспективного та стабільного бізнесу.               14 червня 2021 року підписано меморандум про співробітництво між ДП “Держзовнішінформ” та Держмитслужбою
Опубліковано 15.10.2024

ДАЙДЖЕСТ ВАЖЛИВИХ НОВИН

Зменшення прогнозів світового виробництва і споживання пшениці, та підвищення оцінки запасів у звіті USDA знизило котирування

 

У жовтневому звіті попиту та пропозиції експерти USDA знизили прогнози світового виробництва та споживання пшениці у 2024/2025 МР, а також підвищили оцінку початкових та кінцевих запасів, внаслідок чого котирування впали на 1%, хоча загалом за місяць вони виросли на 2,8-3,5%.

У порівнянні з оцінками вересня новий баланс по пшениці на 2024/2025 МР зазнав таких змін:

  • Оцінку початкових запасівпідвищено на 0,93 до 266,18 млн тонн (271,04 млн тонн у 2023/2024 МР) завдяки збільшенню запасів в рф.
  • Прогноз світового виробництвазнижено на 2,8 до 794,08 млн тонн (790,38 млн тонн у 2023/2024 МР та 789 млн тонн у 2022/2023МР), зокрема для ЄС – на 1 до найнижчого з 2007/2008 МР рівня 123 млн тонн (134,87 млн тонн), для рф – на 1 млн тонн до 82 млн тонн (91,5 млн тонн) (хоча СовЕкон оцінює урожай у 81,5 млн тонн, а МСГ рф – у 83 млн тонн), Індії – на 0,7 млн тонн до 113,3 млн тонн (110,55 млн тонн), Бразилії – на 0,5 млн тонн до 9 млн тонн (8,1 млн тонн), США – на 0,3 млн тонн до 53,7 млн тонн (49,1 млн тонн). Водночас для України прогноз підвищено на 0,6 млн тонн до 22,9 млн тонн (23 млн тонн), тоді як Мінагрополітики оцінює урожай у 21,8 млн тонн.
  • Прогноз світового споживаннязнижено на 2,36 млн тонн до 802,54 млн тонн (797,81 млн тонн, насамперед, для Індії та Афганістану.
  • Оцінку світового експортузнижено на 0,69 млн тонн до 215,82 млн тонн (221,32 млн тонн), зокрема для ЄС – на 1,5 млн тонн до 30 млн тонн (37 млн тонн), тоді як для України її підвищено на 1 млн тонн до 16 млн тонн (18,4 млн тонн) при узгодженому Меморандумом обсязі 16,2 млн тонн.
  • Оцінку світового імпортупідвищено на 0,5 млн тонн до 210,77 млн тонн (221,8 млн тонн), зокрема для Бразилії – на 0,5 млн тонн до 6 млн тонн (6,6 млн тонн).
  • Прогноз світових кінцевих запасівпідвищено на 0,5 млн тонн до 257,72 млн тонн (266,18 млн тонн), тоді як аналітики очікували зниження оцінки до 256,1 млн тонн. Оцінку запасів підвищено для ЄС та рф на 0,5 млн тонн, але знижено для США на 0,4 млн тонн до 22,1 млн тонн, що на 17% перевищить торішній показник та продовжить тиснути на ціни американської пшениці.

На даних нового звіту грудневі ф’ючерси на пшеницю впали:

  • на 0,8% до 220 $/т – на м’яку озиму SRW-пшеницю в Чикаго (+3,5% у порівнянні з даними після виходу вересневого звіту),
  • на 1% до 222,12 $/т – на тверду озиму HRW-пшеницю в Канзас-Сіті (+3,1%),
  • на 1% до 236,54 $/т – на тверду яру HRS-пшеницю у Міннеаполісі (+3,5%),
  • на 1% до 229 €/т або 250,5 $/т – на пшеницю на паризькій Euronext (+2,8%).

Поступове зростання цін на російську та українську пшеницю посилює попит на пшеницю у США, а збирання урожаю в Австралії та Аргентині у листопаді – грудні збільшить конкуренцію на світовому ринку на тлі незначного імпортного попиту в цьому сезоні.

 

graintrade.com.ua

 

Експерти USDA підвищили прогноз виробництва соняшника та знизили оцінки урожаю сої та ріпаку у 2024/2025 МР

 

У жовтневому звіті попиту та пропозиції WASDE експерти USDA залишили прогноз світового виробництва олійних культур у 2024/2025 МР на рівні 687,32 млн тонн (657,56 млн тонн у 2023/2024 МР), хоча прогноз виробництва соняшника підвищили на 0,14 млн тонн, а ріпаку та сої знизили на 0,12 млн тонн та 0,28 млн тонн відповідно.

Оцінки виробництва соняшника підвищено для Аргентини та Молдови завдяки збільшенню площ сівби, тоді як прогноз виробництва сої знижено для України, а ріпаку – для ЄС, Молдови та України внаслідок низької урожайності та зменшення посівних площ.

У порівнянні з оцінками вересня новий баланс по сої на 2024/2025 МР майже не змінився:

  • Оцінку початкових запасівпідвищено на 0,12 млн тонн до 112,37 млн тонн (100,92 млн тонн у 2023/2024 МР).
  • Прогноз світового виробництвазнижено на 0,28 млн тонн до 428,92 млн тонн (394,71 млн оннт у 2023/2024 МР та 378,4 млн тонн у 2022/2023 МР), зокрема для України – на 0,2 млн тонн до 6,6 млн тонн та США – на 0,1 млн тонн до 124,7 млн тонн (113,34 млн тонн). Для Бразилії та Аргентини прогнози залишили незмінними на рівні 169 млн тонн та 51 млн тонн відповідно, що значно перевищить показники попереднього сезону.
  • Прогноз світового споживання знижено на 0,26 млн тонн до 402,72 млн тонн (383,8 млн тонн).
  • Оцінку світового експортузнижено на 0,1 млн тонн до 181,53 млн тонн (176,87 млн тонн), зокрема для України – на 0,1 млн тонн до 4,2 млн тонн.
  • Прогноз світових кінцевих запасівпідвищено на 0,07 млн тонн до 134,65 млн тонн (112,37 млн тонн, 99,7 млн тонн та 100,3 млн тонн).

На даних звіту листопадові ф’ючерси на сою на біржі в Чикаго впали на 1% до 369,3 $/т (-0,5% у порівнянні з даними після виходу вересневого звіту). Прогнозовані в центральних регіонах Бразилії опади найближчим часом посилять тиск на соєві котирування.

Прогноз світового виробництва ріпаку на 2024/2025 МР знижено на 0,12 млн тонн до 87,44 (89,13 млн тонн), зокрема для ЄС – на 0,2 млн тонн до 17,45 млн тонн (19,98 млн тонн) та України – на 0,1 млн тонн до 3,6 млн тонн (хоча зібрано лише 3,4 млн тонн), але підвищено для Китаю на 0,2 млн тонн до 15,8 млн тонн (16,32 млн тонн). Для Канади та Австралії прогнози залишили на рівні 20 та 5,5 млн тонн відповідно.

Оцінку світового експорту ріпаку підвищено на 0,1 млн тонн до 17,37 млн тонн (17,81 млн тонн), зокрема для Канади – на 0,35 млн тонн до 7,35 млн тонн (6,75 млн тонн), хоча знижено оцінку для Австралії на 0,1 млн тонн до 4,65 млн тонн та України – на 0,1 млн тонн до 3,22 млн тонн. Прогноз імпорту для ЄС підвищено на 0,1 млн тонн до 6,7 млн тонн (5,46 млн тонн).

Прогноз світових кінцевих запасів ріпаку знижено на 0,3 млн тонн до 8,05 млн тонн (10,15 млн тонн).

На даних звіту листопадові ф’ючерси на ріпак на паризькій MATIF виросли на 0,6% до 499,25 €/т або 546 $/т (+7% за місяць), а на канолу у Вінніпезі – на 0,6% до 614,4 CAD/т або 446,5 $/т (+9,7% за місяць).

Прогноз світового виробництва соняшника на 2024/2025 МР підвищено на 0,2 млн тонн до 50,7 млн тонн (56,05 млн тонн), зокрема для Аргентини – на 0,2 млн тонн до 4 млн тонн. Незмінними залишили оцінки урожаю для України – 12,5 млн тонн (15,5 млн тонн), рф – 16 млн тонн, ЄС – 9,5 млн тонн (10 млн тонн) та Туреччини – 1,55 млн тонн.

Оцінку світового споживання соняшника підвищено на 0,4 млн тонн до 51,3 млн тонн (56,6 млн тонн) внаслідок збільшення переробки в ЄС та Аргентині, а прогноз кінцевих запасів залишили на рівні 2,34 млн тонн (3,18 млн тонн).

Підсумки збирання каноли в Канаді й Австралії та соняшника в Україні та рф найближчим часом впливатимуть на ринки соняшника та ріпаку, тоді як прискорення сівби сої в Бразилії сприятиме зниженню світових цін на сою.

 

graintrade.com.ua

 

Уряд схвалив законопроєкт про примусове відчуження землі для будівництва фортифікацій

 

Кабмін схвалив законопроєкт, який передбачає на період воєнного стану примусове тимчасове позбавлення права користування земельною ділянкою для будівництва та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд.

Про це повідомив у Телеграмі постійний представник Кабінету Міністрів у Верховній Раді Тарас Мельничук, передає Укрінформ.

«Схвалено проєкт Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо користування земельними ділянками, необхідними для будівництва та утримання військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд в умовах правового режиму воєнного стану», – йдеться в повідомленні.

Законопроєктом пропонується внести зміни до Земельного кодексу України, ЗУ «Про правовий режим воєнного стану», «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану».

Змінами, зокрема, запроваджується можливість примусового тимчасового позбавлення права користування земельною ділянкою – обтяження у вигляді позбавлення власника та землекористувача права користування земельною ділянкою або її частиною, що перебуває у приватній власності, в умовах правового режиму воєнного стану для будівництва та утримання військових інженерно-технічних i фортифікаційних споруд за умови наступного його припинення або проведення викупу чи примусового відчуження земельної ділянки або її частини.

Також передбачається визначення особливостей примусового тимчасового позбавлення права користування земельною ділянкою, складання акту про примусове тимчасове позбавлення права користування земельною ділянкою; порядок прийняття рішення про припинення примусового тимчасового позбавлення права користування земельною ділянкою aбо про її викуп.

Як повідомлялося, Верховна Рада прийняла закон, який спрощує процедуру відведення земельних ділянок для розвитку цифрової інфраструктури, а також дозволяє примусове відчуження землі та нерухомості на Закарпатті «з мотивів суспільної необхідності».

 

 

www.ukrinform.ua