Рада Європейського Союзу сьогодні проголосувала за схвалення другого запланованого платежу для України на суму близько 4,2 млрд євро в межах ініціативи ЄС Ukraine Facility. Імплементаційне рішення Ради ЄС – це фінальний етап узгодження перед надходженням коштів до державного бюджету. У листопаді виділення траншу погодила Європейська комісія. Гроші мають надійти вже у грудні, тож загальна сума фінансування у 2024 році сягне 16,1 млрд євро.
«Україна успішно й своєчасно реалізовує реформи, передбачені Планом для Ukraine Facility, стабільно виконуємо всі індикатори плану і саме це є запорукою стабільної фінансової підтримки з боку Європейського Союзу. Ми вдячні нашим партнерам за позитивне рішення щодо нового траншу в понад 4 млрд євро. Він допоможе нам посилити макрофінансову стабільність України, забезпечувати соціальні витрати. Ми ж продовжуємо працювати над виконанням індикаторів четвертого кварталу та впровадженням реформ. Це не лише наближає нас до Європейського союзу, але й дозволяє бізнесу та партнерам краще планувати свою роботу», – наголосила Перша віцепрем’єр-міністерка України – Міністерка економіки України Юлія Свириденко.
Слідом за Єврокомісією Рада Євросоюзу зробила оцінку другого звіту України, поданого у жовтні, і підтвердила виконання всіх дев’яти індикаторів Плану Ukraine Facility для отримання другого траншу. Це реформи законодавства у сферах боротьби з корупцією, покращення бізнес-середовища, ринку праці, регіональної політики, енергетичного ринку та захисту довкілля.
Нагадаємо, Ukraine Facility – це механізм підтримки України, спрямований на забезпечення макрофінансової стабільності та ефективної роботи державних інституцій. Відповідно до Плану України, Мінекономіки є національним координатором Ukraine Facility. Міністерство забезпечує організацію і проведення моніторингу виконання Плану та щоквартальну підготовку звітної документації для Європейської Комісії. Після позитивної оцінки з боку Єврокомісії та країн-членів ЄС, рішення щодо виділення коштів затверджується Радою ЄС.
www.me.gov.ua
11 млрд грн інвестувала держава в розвиток малого й середнього бізнесу через грантові програми єРобота. Фінансову підтримку на старт або розвиток своєї справи отримали 22 700 підприємців. Половину з інвестованих коштів грантери вже повернули у вигляді сплачених податків та зборів до бюджету. Про це повідомила Перша віцепрем’єр-міністерка України – Міністерка економіки України Юлія Свириденко.
«22 700 підприємців отримали гранти на розвиток свого бізнесу за програмами єРобота, які ми запустили два з половиною роки тому, щоб підтримати малий та середній бізнес. Загалом в підприємництво через гранти держава вже інвестувала 11 млрд грн. Завдяки цій підтримці тисячі компаній розпочали роботу, змогли збільшити обсяги виробництва товарів і послуг, опанувати нові напрями й вийти на нові ринки, створити понад 60 тисяч робочих місць. За цей час грантери вже повернули у вигляді податків половину інвестованих коштів — сплатили майже 6 млрд грн податків та зборів», – зазначила Юлія Свириденко.
З початку запуску проєкту єРобота у липні 2022 року:
Подати заявку на отримання гранту можуть як діючі підприємці, так і люди, що не мають досвіду ведення бізнесу. Заяви подаються через портал Дія разом з бізнес-планом. Для отримання мікрогранту понад 75 тис. грн за програмою «Власна справа» обов’язковою умовою надання коштів є створення 1-2 робочих місць залежно від суми гранту, за іншими програмами – створення до кількох десятків робочих місць. Українці віком до 25 років можуть отримати грант розміром до 150 тисяч гривень із зобов’язанням зареєструватись як ФОП, вимога створити робочі місця для них не обов’язкова. Грантові кошти повертаються державі у вигляді сплачених податків і зборів в процесі діяльності підприємства впродовж трьох років.
Інформацію щодо отримання гранту за програмою «Власна справа» можна знайти на сайті програми.
Довідково:
Нагадаємо, проєкт єРобота був запроваджений Урядом в липні 2022 року для надання підтримки бізнесу та стимулювання створення нових робочих місць. Він включає кілька грантових програм. Зокрема, це програми мікрогрантів на відкриття чи розвиток власного бізнесу, грантів для ветеранів та другого з їх подружжя, грантів на створення й розвиток переробних підприємств, закладки саду та виноградарства, тепличного господарства.
www.me.gov.ua
Відвантаження скоротились на 3,1% порівняно з жовтнем
Українські гірничодобувні компанії за підсумками листопада 2024 року зменшили експорт залізної руди на 3,1% порівняно з попереднім місяцем – до 2,46 млн тонн. Порівняно з листопадом 2023-го обсяги експорту зросли на 25,3%. Про це свідчать дані Державної митної служби.
Гірничодобувна галузь стикається зі зниженням глобального попиту та цін на залізну руду, а також внутрішніми викликами, такими як слабка енергосистема, зростання витрат на енергію й логістику та дефіцит кадрів. З другого півріччя експорт ЗРС не перевищує 2,5 млн т на місяць, порівняно з 3,1-3,4 млн тонн у першому півріччі. У вересні спостерігався найнижчий показник експорту з початку року – 1,93 млн тонн, тоді як середньомісячний обсяг відвантажень наразі становить 2,75 млн тонн. Грудневі обсяги експорту залежатимуть від ситуації в Китаї, ключовому споживачі української сировини, але через слабкість цього ринку значних коливань не очікується.
Так, в Китай за місяць спрямовано 1,02 млн тонн залізної руди (-15,6% м./м.), в Словаччину – 386,26 тис. тонн (+20,6%), в Польщу – 408,73 тис. тонн (-0,8%).
Протягом січня-листопада 2024 року Україна збільшила експорт залізної руди на 87,4% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 30,25 млн тонн. Основна частина продукції спрямована до Китаю – 13,04 млн тонн, Словаччини – 4,45 млн тонн, та Польщі – 4,69 млн тонн.
Виручка від експорту залізної руди за 11 місяців становила $2,53 млрд (+55,8% р./р.), а в листопаді – $188,3 млн (+12,9% м./м.; +21,4% р./р.).
Зазначимо, що за підсумками третього кварталу експорт ЗРС з України скоротився на 25,5% порівняно з попереднім кварталом – до 6,93 млн тонн. У другому кварталі показник був на рівні 9,31 млн тонн (+3,4% кв./кв.), а в першому – 9 млн тонн (+76,3% кв./кв.).
У 2023 році Україна скоротила експорт залізної руди на 26% порівняно з 2022 роком – до 17,75 млн тонн. У порівнянні з довоєнним 2021 роком експорт сировини скоротився на 60%. Виручка українських компаній ГМК від експорту ЗРС скоротилась на 39,4% р./р. – до $1,77 млрд.
Основні виробники залізорудної сировини в Україні – Інгулецький ГЗК, Криворізький ЗРК, Полтавський ГЗК, Єристівський ГЗК, Північний ГЗК, Центральний ГЗК, Південний ГЗК, «АрселорМіттал Кривий Ріг», «Суха Балка», «Рудомайн».
gmk.center
У листопаді український автопарк поповнили 3742 од. автотранспортних засобів на акумуляторних джерелах живлення (BEV), повідомляє Укравтопром.
Відносно листопада минулого року попит на електромобілі зменшився на 13 відсотків.
Частка нових машин в реєстраціях BEV склала 18%, проти 19% торік.
Основну масу зареєстрованих за місяць електромобілів становили легкові авто – 3597 шт. (нових – 669 шт., уживаних – 2928 шт.).
Серед 145 комерційних електромобілів новими були лише 18 авто.
В ТОП-5 нових електромобілів місяця потрапили:
HONDA M-NV – 99 од.;
BYD Song Plus – 86 од.;
ZEEKR 001 – 73 од.;
VOLKSWAGEN iD.4 – 71 од.;
AUDI Q4 e-tron – 35 од.
ТОП-5 вперше зареєстрованих в Україні вживаних електромобілів:
NISSAN Leaf – 384 од.;
TESLA Model 3 – 301 од.;
TESLA Model Y – 298 од.;
HYUNDAI Kona Electric – 194 од.;
KIA Niro EV – 156 од.
Усього з початку року свою першу реєстрацію в Україні пройшли майже 48 тис. од. автотранспорту на акумуляторних джерелах живлення, з них: 20% нові та 80% б/в.
www.ukrautoprom.com.ua