ДП «Держзовнішінформ» здійснює моніторинг цін на зовнішньому і внутрішньому ринках, згідно з наказом Міністерства розвитку і торгівлі України.               Інформаційно-аналітичні продукти компанії включені Державною податковою службою України до переліку джерел інформації для отримання котирувальних цін.               Нормативно-правові акти

Бізнес-плани для перспективного та стабільного бізнесу.               14 червня 2021 року підписано меморандум про співробітництво між ДП “Держзовнішінформ” та Держмитслужбою
Опубліковано 16.04.2025

ДАЙДЖЕСТ ВАЖЛИВИХ НОВИН

«Зроблено в Україні»: ЕКА підтримало понад 3 млрд грн українського експорту за перший квартал 2025 року

 

У січні-березні 2025 року Експортно-кредитне агентство (ЕКА) підтримало експорт українських компаній на суму 3,15 млрд грн. Страховим захистом агентства скористалися 20 компаній-експортерів.

«У першому кварталі ЕКА застрахувало експорт на понад 3,1 млрд грн. Йдеться про готову продукцію з доданою вартістю – меблі, харчові вироби, пакувальні матеріали, вироби з дерева та пластмас. Завдяки цій підтримці 20 компаній змогли убезпечити свої контракти та залучити майже 150 млн грн банківських кредитів. Ми бачимо: інструменти державної підтримки працюють – бізнес отримує захист, ресурси для розширення і впевнено виходить на нові ринки», – зазначив заступник Міністра економіки Андрій Телюпа.

Українські компанії експортуватимуть меблі, харчові продукти, папір, деревину та пластмаси до Польщі, Франції, Німеччини, Болгарії, Данії, Угорщини, Нідерландів та інших країн.

Завдяки страхуванню ЕКА бізнес отримав банківські кредити на суму майже 150 млн грн.

Найбільше підтримали експорт клієнтів ЕКА:

  • Райффайзен Банк – 1,3 млрд грн,
  • Кредитвест Банк – 1,26 млрд грн,
  • Ощадбанк – 323 млн грн.

Найактивніше можливістю страхування експортних контрактів скористалися компанії з:

  • Хмельницької області – 1,3 млрд грн,
  • Волинської області – 1,12 млрд грн,
  • Запорізької області – 230 млн грн.

Довідково

Експортно-кредитне агентство України (ЕКА) – державна установа, яка підтримує несировинний експорт шляхом страхування ризиків підприємств та банків. Зокрема, агентство страхує зовнішньоекономічні контракти, експортні кредити, банківські гарантії, а також розпочало страхувати інвестиційні кредити від воєнних ризиків.

Детальніше про інструменти ЕКА – на офіційному сайті

 

me.gov.ua

 

Ціни на пшеницю в Україні зростають на тлі високого попиту та на прогнозах зниження урожаю в новому сезоні, хоча світові котирування відновили падіння

 

Торгова війна США проти інших країн посилює невизначеність на світових ринках, і вже знизила курс долара відносно інших валют, оскільки підірвала довіру до США. Трейдери побоюються світової кризи, яка знизить попит на товарних ринках.

В Україні напередодні Великодня зберігається високий сезонний попит на продовольчу пшеницю, що підтримує ціни, особливо на тлі дефіциту пропозицій від фермерів, які почали посівну та зменшили торговельну активність.

За прогнозом АПК-Інформ, у 2025 році урожай пшениці в Україні зменшиться порівняно з попереднім роком на 1% до 21,5 млн тонн, тому аграрії відкладають продажі пшениці до літа.

Переробники минулого тижня пропонували за пшеницю 2 кл 11000-11500 грн/т з доставкою на млин, що значно перевищує рівень експортних цін, які виросли на 100-200 грн/т до 10800-11000 грн/т або 232-235 $/т з доставкою до портів.

Ціни на кукурудзу в портах виросли до 227-230 $/т, проте ціни на фуражну пшеницю залишилися на рівні 223-226 $/т або 10550-10650 грн/т, оскільки трейдерам складно продавати на світовому ринку дорогу українську фуражну пшеницю.

У 2024/2025 МР Україна експортувала 13,42 млн тонн пшениці, що на 11,8% поступається відповідному торішньому показнику (15 млн тонн). При цьому за 2 тижні квітня було експортовано лише 300 тис. тонн пшениці порівняно з 1,17 млн тонн за цей же період торік.

Світові пшеничні котирування розпочали тиждень з падіння. Найбільше подешевшала європейська пшениця внаслідок зростання курсу євро, що уповільнить і так низькі темпи експорту пшениці з ЄС.

Травневі ф’ючерси на пшеницю вчора впали:

  • на 1,5% до 201,2$/т – на м’яку озиму SRW-пшеницю в Чикаго (+2% за тиждень),
  • на 2,3% до 204$/т – на тверду озиму HRW-пшеницю в Канзас-Сіті (-0,7%),
  • на 1,7% до 222,2$/т – на тверду яру HRS-пшеницю в Міннеаполісі (-1,8%),
  • на 2% до 214,25 €/т або 243,2 $/т – на пшеницю на біржі Euronext у Парижі (-4,5%).

У США котирування падають на прогнозах гарних опадів у Канзасі та Техасі, незважаючи на дані щотижневого звіту Crop Progress, згідно з яким кількість посівів озимої пшениці у США протягом 7-13 квітня зменшилася на 1% до 47% (56% торік). Ярою пшеницею засіяно 7% площ, що відповідає середньому 5-річному показнику.

Експорт пшениці з США протягом 4-10 квітня виріс на 80% до 604,5 тис. тонн, а загалом у сезоні сягнув 18,3 млн тонн, що на 14,3% перевищує відповідник показник минулого року.

Євросоюз у 2024/2025 МР експортував лише 16 млн тонн пшениці, що на 35% поступається торішнім темпам, тому навряд чи вдасться досягнути прогнозованих USDA 26,5 млн тонн, хоча у 2023/2024 МР експорт складав 38 млн тонн. Зміцнення курсу євро відносно долара з 1,08 до 1,135 $/€ робить європейську пшеницю найдорожчою на ринку, тому ціни на неї минулого тижня впали на 4,5%.

 

graintrade.com.ua

 

Сезонне збільшення виробництва пальмової олії та низькі ціни на нафту тиснуть на ринки рослинних олій

 

Торгова війна між США та Китаєм затримує розвиток найбільших економік світу та знижує ціни на нафту та сировинні товари.

Червневі ф’ючерси на нафту марки Brent на початку квітня обвалилися до 4-річного мінімуму та торгуються по 64,5 $/барель (+2,4% за тиждень, -9,3% за місяць).

Низькі ціни на нафту сильно тиснуть на котирування пальмової олії, яку переважно використовують для виробництва біодизеля.

Червневі ф’ючерси на пальмову олію СРО на біржі Bursa в Малайзії з початку квітня впали на 10% до 4107 рінггитів/т або 931 $/т (-2% за тиждень) на тлі збільшення виробництва та уповільнення експорту. За даними Малайзійської ради з пальмової олії (МРОВ), Малайзія у березні збільшила порівняно з лютим виробництво сирої пальмової олії (СРО) на 16,76%, а експорт – лише на 1%. Протягом 1-15 квітня експорт пальмової олії виріс порівняно з відповідним періодом березня на 13,55% до 450,7 тис т,- повідомляє сюрвейєр AmSpec Agri Malaysia.

Травневі ф’ючерси на соєву олію на біржі в Чикаго за тиждень виросли на 5,3% до 1044 $/т майже відігравши падіння на 7,8% на початку квітня (+12,5% за місяць), оскільки трейдери очікують збільшення дотацій на виробництво біодизеля у США.

За даними Trading economics, ціни на соняшникову олію з доставкою покупцям з початку квітня впали на 2% до 1318 $/т (-2% за місяць), тому що покупці віддають перевагу дешевшим оліям.

В Україні ціни попиту на соняшникову олію з доставкою до портів Чорного моря залишаються на рівні 1125-1135 $/т, тоді як ціни з доставкою до Греції або Болгарії знизилися з 1100-1110 €/т до 1070-1080 €/т або 1200-1220 $/т внаслідок зміцнення курсу євро відносно долара, тому продавці активніше продають олію в порту.

За даними ASAP Agri, протягом 1-9 квітня Україна збільшила експорт соняшникової олії порівняно з відповідним періодом березня на 10% до 151 тис. тонн завдяки активізації попиту після Рамадану та збільшенню продажів соняшника. Трейдери сподіваються на посилення попиту з боку Індії найближчим часом.

Протягом березня запаси олії в Індії скоротилися на 11,3% до 1,67 млн тонн, що є найнижчим рівнем з грудня 2021 року, – повідомляє SEA. Це стало наслідком зменшення імпорту пальмової олії протягом останніх 4 місяців. У березні імпорт соняшникової олії зменшився на 16% до 6-місячного мінімуму 190,7 тис. тонн, соєвої – виріс на 25% до 355,4 тис. тонн, а пальмової – на 14% до 424,6 тис. тонн, але обсяг закупівель залишився нижчим за середній показник. Порівняно з минулим роком частка пальмової олії в загальному імпорті олій до Індії впала з 61% до 43%, а соєвої та соняшникової – виросла до 57%.

Аналітики вважають, що на тлі скорочення запасів Індія у квітні збільшить імпорт олій, особливо з огляду на початок сезону свят.

 

graintrade.com.ua

 

Українські порти обробили 23 млн тонн вантажів за І квартал 2025 року

 

Найбільші обсяги перевалки традиційно припадають на порти Великої Одеси

У січні-березні 2025 року українські порти обробили 23 млн тонн вантажів. Попри постійні обстріли та загрози з боку російської армії, порти продовжують працювати завдяки зусиллям Збройних сил України, Військово-морських сил та стійкості працівників галузі, йдеться у пресрелізі Адміністрації морських портів України (АМПУ).

Найбільші обсяги перевалки традиційно припадають на порти Великої Одеси, які забезпечили 20,7 млн тонн вантажообігу. Серед них:

  • Порт Південний – 10,6 млн тонн;
  • Чорноморський порт – 6,6 млн тонн;
  • Одеський порт – 3,5 млн тонн.

Ще понад 2,3 млн тонн пройшли через порти Дунайського регіону – Ізмаїл, Рені та Усть-Дунайськ.

Для порівняння, в I кварталі 2024 року українські морські порти обробили 27,8 млн тонн вантажів. Таким чином, цьогорічний показник менший на 4,8 млн тонн.

«Основними причинами зниження стали скорочення площ посівів і спад виробництва в експортноорієнтованих галузях, зокрема металургії, яка до повномасштабної війни експортувала до 80% продукції», – зазначає АМПУ.

На тлі глобальної нестабільності, порушених логістичних ланцюгів і коливань на сировинних ринках знижується й загальний обсяг світової перевалки.

Утім, українські порти залишаються ключовим елементом логістичної інфраструктури, виконуючи важливу роль у забезпеченні експорту, імпорту та підтриманні економічної стійкості.

Морські порти України за підсумками 2024 року обробили 18,5 млн тонн рудних вантажів. Загальний вантажообіг торік досяг рекордного показника у 97,2 млн тонн у порівнянні із 62 млн тонн у 2023-му, експорт склав 88,1 млн тонн.

 

gmk.center