ДАЙДЖЕСТ ВАЖЛИВИХ НОВИН

УЗ має перспективу порізати на брухт 60 тис. зношених вагонів

Списання застарілого рухомого складу допоможе залізниці оновити парк та підтримати металургів сировиною

АТ «Укрзалізниця» (УЗ) може списати до 60 тис. зношених («подовжених») вантажних вагонів, що дасть поштовх для оновлення рухомого складу та забезпечить металургійну галузь сировиною. Про це заявив заступник директора департаменту комерційної роботи УЗ Валерій Ткачов в ході конференції Метал Експерт «Чорна Металургія України 2025».

«Ми дуже потребуємо нових вагонів, локомотивів та інвестицій в інфраструктуру. Але, на жаль, наразі не маємо достатнього фінансування», – зазначив він.

УЗ звернулася до Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури з проханням скасувати накази №62 та №267, які наразі блокують списання старого рухомого складу. У разі ухвалення змін компанія отримає змогу відправити на брухт до 60 тис. вагонів, з яких близько 40 тис. належать самій «Укрзалізниці», ще 20 тис. – приватним компаніям.

Отриманий металобрухт можна буде використати у вітчизняній металургії, а виручені кошти – спрямувати на закупівлю нових вагонів.

«Це надзвичайно важливо як для економіки України, так і для нашої компанії, металургів та вагонобудівників», – наголосив представник УЗ.

Нагадаємо, що «Укрзалізниця» вже близько двох років не реалізує брухт на внутрішній ринок України методом аукціонів в системі Prozorro.Продажі. Востаннє сировина була виставлена на торги у вересні 2023-го. За 9 місяців того року залізничний оператор продав лише 76,4 тис. тонн брухту, тоді як у 2022-му – 113 тис. тонн при планових 170 тис. тонн.

Оскільки УЗ є найбільшою держкомпанією, де утворюється брухт, із річним обсягом реалізації на рівні приблизно 10-13% від обсягу внутрішнього споживання, тривала відсутність продажів створює реальну загрозу для української металургії. Серед причин утримання – спроби досягти дозволу на експорт сировини, які не були ухвалені Кабміном, та твердження про недосконалість нормативної бази, які були спростовані урядом.

Нещодавно Кабмін спростив процедуру розпорядження майном для АТ «Укрзалізниця», згідно з якою компанія може самостійно, без погодження з урядом, ухвалювати рішення про відчуження майна, якщо його балансова вартість не перевищує 500 млн грн.

Очікується, що завдяки цьому рішенню УЗ, зокрема, зможе отримати понад 218,6 тис. тонн брухту чорних металів (на 1,6 млрд грн) та 3,8 тис. тонн брухту кольорових металів та сплавів (на 233,4 млн грн).

gmk.center

В Україні цьогоріч планують ввести близько 1 ГВт генерації – Шмигаль

Кабінет міністрів до 15 травня планує розробити детальний план підготовки до опалювального сезону у сфері житлово-комунального господарства.

Про це повідомив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль на засіданні Антикризового енергетичного штабу, передає Укрінформ із посиланням на його Телеграм.

“Приділили увагу ситуації в містах, які росія атакує особливо активно: Миколаїв, Одеса, Кривий Ріг, Дніпро та інші наші громади. Через російські обстріли ситуація важка. Дав завдання провести засідання ТЕБ і НС щодо підготовки до наступного осінньо-зимового періоду та розглянути можливість запровадження спеціальних прискорених підходів до відновлення інфраструктури теплопостачання. Також відповідальним міністерствам і відомствам поставили завдання до 15 травня розробити детальний план підготовки до опалювального сезону у сфері житлово-комунального господарства”, – сказав він.

Шмигаль зазначив, що за доповіддю міністра енергетики Германа Галущенка, з 30 грудня 2024 року обмеження електроенергії для побутових споживачів не застосовуються.

“Крім того, мінімізовано обмеження для бізнесу. Міністром затверджені графіки відновлення. У 2025 році планується ввести близько 1 ГВт генерації. 170 МВт – уже введено. Загалом, за інформацією Міненерго, після атак відновлено 1,5 ГВт генерації”, – додав він.

Шмигаль наголосив, що важливо зберегти ритмічну міжнародну підтримку. За його словами, працює хаб екстреної енергетичної допомоги, завдяки чому Україні вдалося отримати 1761 гуманітарний вантаж вагою 22,6 тис. тонн від 38 країн.

“Загалом 146 компаній енергетичного сектору отримали допомогу. А у Фонді підтримки енергетики України зібрано близько 1,2 млрд євро донорських коштів”, – зауважив прем’єр.

Водночас під час засідання штабу присутні заслухали інформацію та потреби від енергетичних підприємств. За словами прем’єра, керівники компаній підтвердили ефективність та методичність надходження допомоги.

Окрім цього, прем’єр подякував усім керівникам та працівникам енергетичних компаній за проходження третьої воєнної зими.

“Завдяки їхній невтомній героїчній праці ми витримали сотні російських ударів та успішно завершили опалювальний сезон”, – наголосив він.

Як повідомляв Укрінформ, упродовж опалювального сезону 2024\2025 місяці росія здійснила 9 масованих і десятки менших атак проти енергосистеми країни.

www.ukrinform.ua

Попит з боку Туреччини та Індії підтримує ціни на українську соняшникову олію, тоді як покупці з ЄС скорочують закупівлі

В Україні попит на соняшник з боку переробників залишається досить високим, оскільки у травні очікується посилення попиту на соняшникову олію з боку Туреччини та Індії.

Протягом 18-24 квітня ціни попиту на українську соняшникову олію виросли на 5 $/т до 1190 $/т CIF Мерсін та 1200 $/т CIF Індія, тоді як ціни пропозицій на цих базисах складали 1195 $/т та 1220 $/т відповідно.

Водночас аналітики прогнозують, що попит з боку Італії та Іспанії, які традиційно купували українську олію, буде залишатися низьким. Востаннє іспанські покупці пропонували за олію 1190 $/т CIF, тоді як італійські взагалі не надсилали заявок.

За даними брокерів, ціни на соняшникову олію в портах Одеси протягом тижня залишалися стабільними на рівні 1130-1140 $/т DAP.

Ціни на соняшник з олійністю 50% також залишаються незмінними на рівні 26500-27500 грн/т з ПДВ з доставкою на завод.

В рф ціни на соняшник та соняшникову олію протягом тижня незначно знизилися, але маржа переробки залишається від’ємною, тому аналітики очікують різке падіння цін на соняшник після завершення сівби, з огляду на збільшення посівних площ.

За даними OleoScope, ціна російської соняшникової олії з поставкою у квітні – травні складає 1125 $/т FOB, проте запаси олійних культур в країні на 11% більші, ніж торік, тому переробники мають потрібну кількість сировини та опускають ціни, щоб активно конкурувати з українською олією на ринках Туреччини та Індії.

graintrade.com.ua