ДАЙДЖЕСТ ВАЖЛИВИХ НОВИН

Експорт пшениці в 2024/2025 МР склав 15,6 млн тонн – Мінагрополітики

Україна станом на 25 червня з початку 2024-2025 маркетингового року (липень-червень) експортувала 40,314 млн тонн зернових і зернобобових культур, з яких 1,942 млн тонн було відвантажено від початку поточного місяця, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики і продовольства з посиланням на Державну митну службу.

Згідно з повідомленням, станом на 28 червня минулого року загальний показник відвантажень оцінювався в 50,553 млн тонн, у тому числі 3,621 млн тонн у червні.

При цьому з початку поточного сезону експортовано пшениці – 15,641 млн тонн (у 2023/2024 МР – 18,3 млн тонн), ячменю – 2,318 млн тонн (2,477 млн тонн), жита – 10,8 тис. тонн (1,6 тис. тонн), кукурудзи – 21,759 млн тонн (29,233 млн тонн).

Загальний експорт українського борошна з початку сезону станом на 25 червня оцінюється в 69,7 тис. тонн (у 2023/2024 МР – 97,8 тис. тонн), у тому числі пшеничного – 65,2 тис. тонн (92,4 тис. тонн).

interfax.com.ua

OSTCHEM втретє за місяць підвищив ціну на селітру, карбамід виріс на 3 тис. грн

Азотний холдинг OSTCHEM компанії Group DF Дмитра Фірташа підняв рекомендовану ціну на карбамід на 3,5 тис. грн – до 29 тис. грн/т (СРТ). Це друге підвищення за місяць, і поки що приріст цін на цей вид добрива найменший серед азотної групи – 16% від початку червня, йдеться у звіті Barva Invest.

Поточна ціна на карбамід на 32% вища, ніж торік, тоді як вартість природного газу зросла на 92%. Унаслідок цього співвідношення цін між добривами та агропродукцією погіршилося: зараз для закупівлі 1 тонни карбаміду потрібно на 3% більше кукурудзи, ніж рік тому.

Також 23 червня OSTCHEM втретє за місяць підвищив ціну на аміачну селітру – на 3 тис. грн, до 26 тис. грн/т (СРТ). Від початку червня добриво подорожчало на 25%. Такий рівень цін востаннє спостерігався навесні 2023 року. У річному вимірі зростання становить 37–41%.

Зростання вартості азотних добрив відбувається на тлі подорожчання газу в Європі та Україні, а також високих світових цін.

«Співвідношення вартості добрив та агропродукції вже не таке привабливе, як було в перші чотири місяці року. Наразі на придбання 1 тонни селітри потрібно витратити на 13% більше пшениці, ніж рік тому», – зазначають аналітики.

latifundist.com

Уряд схвалив зміни до Закону про бухгалтерський облік: що зміниться для бізнесу

25 червня Кабінет Міністрів України схвалив проєкт змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Головна новація – запровадження обов’язкової звітності зі сталого розвитку для окремих категорій підприємств, що є важливим кроком до євроінтеграції* та підвищення прозорості бізнесу.

Ключові зміни та нововведення:

1. Впровадження обов’язкової звітності зі сталого розвитку.

Вперше на законодавчому рівні передбачається складання, подання та оприлюднення звітності зі сталого розвитку для окремих категорій підприємств. Така звітність міститиме інформацію про вплив компанії на екологію, соціальні питання, трудові відносини, права людини, антикорупційну діяльність, а також про те, як ці питання впливають на діяльність підприємства.

Інформація про сталий розвиток подаватиметься за Європейськими стандартами (ESRS) у вигляді окремого розділу звіту з управління. Подання відбуватиметься в єдиному електронному форматі за таксономією, що спростить аналіз і доступ до інформації.

Передбачається, що звітність зі сталого розвитку подається разом із фінансовою звітністю і є її невід’ємною частиною.

Нова звітність стосується:

• великих підприємств та материнських компаній великих груп;
• середніх та малих підприємств, цінні папери яких допущені до торгів на регульованому ринку капіталу.

Нові правила впроваджуватимуться поетапно:

Великі підприємства та материнські підприємства великої групи, які мають понад 500 працівників – звітують у  2028 році.

Інші великі підприємства та материнські підприємства великої групи – у 2029 році.

Середні та малі підприємства з цінними паперами на біржі – у 2030 році.

Запровадження звітності зі сталого розвитку створить рівні умови для українських і європейських компаній на міжнародних ринках, сприятиме залученню інвестицій та підвищить конкурентоспроможність, а також сприятиме виконанню зобов’язань відповідно до Угоди про асоціацію.

2. Оновлення критеріїв для визначення категорій підприємств.

Критерії для визначення мікро-, малих, середніх і великих підприємств оновлено з урахуванням інфляції та рекомендацій Європейської комісії. Це дозволить зменшити адміністративне навантаження та уникнути необґрунтованого потрапляння підприємств у категорії з жорсткішими вимогами.

3. Впровадження міжнародних стандартів фінансової звітності для державних підприємств.

Державні підприємства та компанії, де понад 50% акцій належать державі, зобов’язані вести облік і звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності (МСФЗ), а також складати звіт про управління. Це підвищить прозорість і підзвітність державного сектору економіки та спростить доступ до міжнародних ринків капіталу.

* Законопроєкт розроблено на виконання Угоди про асоціацію з ЄС, з метою імплементації положень Директиви № 2013/34/ЄС про річну фінансову звітність, консолідовану фінансову звітність та пов’язану звітність певних типів підприємств (з урахуванням Директиви (ЄС) 2022/2464 щодо корпоративної звітності зі сталого розвитку та Делегованої Директиви Комісії (ЄС) 2023/2775 щодо коригування критеріїв розміру мікро-, малих, середніх і великих підприємств та груп).

www.mof.gov.ua