Ціни на нафту зросли в середу, 16 липня, завдяки очікуванням стабільного літнього попиту з боку двох найбільших споживачів світу – Сполучених Штатів та Китаю.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Reuters.
Ф’ючерси на сиру нафту марки Brent зросли на 13 центів, або 0,2%, до 68,84 долара за барель. Ф’ючерси на американську нафту марки West Texas Intermediate подорожчали на 25 центів, або 0,4%, до 66,77 долара.
Ціни коливалися у вузькому діапазоні, оскільки ознаки стабільного попиту, спричиненого збільшенням кількості подорожей протягом літа в Північній півкулі, конкурували з побоюваннями, що тарифи США, накладені на торговельних партнерів, уповільнять економічне зростання та споживання палива.
Це змінило падіння попередніх двох днів, оскільки ринок применшував потенційні перебої з постачанням після того, як президент США Трамп пригрозив запровадженням тарифів на купівлю російської нафти.
Великі виробники нафти вказують на ознаки кращого економічного зростання у другій половині року, тоді як дані з Китаю демонструють стабільне зростання.
«Сильний сезонний попит наразі забезпечує зростання цін на нафту, оскільки літні подорожі та промислова активність досягають піку», – йдеться у примітці аналітиків LSEG.
Дані з Китаю показали, що зростання у другому кварталі сповільнилося, але менше, ніж очікувалося, частково через попереднє постачання, щоб обійти тарифи США. Це послабило деякі побоювання щодо економіки найбільшого у світі імпортера сирої нафти.
Дані також показали, що переробка сирої нафти в Китаї у червні зросла на 8,5%, як порівняти з минулим роком, що свідчить про зростання попиту на паливо.
Однак деякі аналітики вважають відновлення цін тимчасовим.
За словами старшого ринкового аналітика Phillip Nova Пріянки Сачдеви, стабілізація ринків сирої нафти після двох волатильних сесій значною мірою стала результатом незначної технічної корекції, а не будь-яких суттєвих змін у фундаментальних показниках.
«Інвесторам слід стежити за очікуваннями щодо інфляції та процентних ставок у Сполучених Штатах, оскільки продовження наполягання Трампа на ширших тарифах може призвести до інфляції та зменшити попит на паливо у середньостроковій перспективі», – додала вона.
Позиції ОПЕК залишаються більш оптимістичними, сказав Сачдева, посилаючись на щомісячний звіт картелю у вівторок, у якому прогнозується покращення світової економіки у другій половині року, що покращує прогноз попиту на нафту.
Бразилія, Китай та Індія перевершують очікування, тоді як США та ЄС відновлюються після минулорічних показників, додається у повідомленні.
www.ukrinform.ua
Підтримку агентства за період отримали 11 експортерів
Експортно-кредитне агентство (ЕКА) за червень 2025 року підтримало 11 експортерів, застрахувавши банківське фінансування обсягом 106,4 млн грн, та забезпечило отримання 885,5 млн грн експортної виручки. Про це йдеться в повідомленні агентства.
У регіональному розрізі найбільше послугами ЕКА скористалися в Одеській області (386,7 млн грн майбутньої експортної виручки), у Києві (232,8 млн грн) та Дніпропетровській області (153 млн грн).
Найпопулярнішими товарними експортними групами за період були борошно, товари з деревини та вироби з чорних металів. Товари доставлялися до Швейцарії, Естонії та Чехії.
Найбільшими партнерами агентства серед банківських установ у червні стали Ощадбанк (64,4 млн грн фінансування), «Кредитвест банк» (20 млн грн) та банк «Південний» (20 млн грн).
Нагадаємо, що у 2024 році ЕКА підтримало 7,53 млрд грн українського експорту, а одна гривня його відповідальності принесла 7,52 грн майбутньої експортної виручки.
Торік агентство підтримало 69 експортерів, застрахувавши їхні договори ЗЕД (зовнішньоекономічний договір), кредити на виконання таких договорів та інвестиційні кредити. Обсяг виданого банками експортного фінансування під страховку агентства склав 1 млрд грн.
Як повідомляв GMK Center, товарообіг України за підсумками січня-червня 2025 року склав $58,3 млрд. Протягом періоду в ккраїну імпортували товарів на суму $38,3 млрд, а експортували – на $20 млрд. При цьому оподаткований імпорт склав $28,9 млрд, що становить 76% загальних обсягів імпортованих товарів.
gmk.center
У I півріччі 2025 року проливи пального (бензин, дизель, LPG) на заправних станціях становили 3,62 млрд л, що на майже 7% менше, ніж за аналогічний період 2024-го.
Про це свідчать дані Державної податкової служби України.
Водночас сумарна вартість реалізованого пального майже не змінилася і становить 182,9 трлн грн.
Поки найвдалішим місяцем з реалізації був червень. Минулого місяця, згідно з даними РРО, було продано 646,5 млн л пального, що на 1% більше, ніж у травні. Водночас вартість зросла на 3%, до 32,5 млрд грн.
Порівняно з попереднім роком зниження проливів спостерігалося у кожній області. Найгірша ситуація в Одеській: -18% (214,1 млн л). У Херсонській і Кіровоградській областях обсяги знизилися на 16% і 15%, до 9,6 млн л і 78,8 млн л.
Класично лідером з реалізації пального була Київська область (785,7 млн л, -1%), яка одна пролила більше, ніж сумарно Дніпропетровська (308,6 млн л, -10%) і Львівська (289,7 млн л, -4%), які посіли друге і третє місця за обсягами РРО.
У столиці проливи пального порівняно з I півріччям 2024-го не змінилися і становили 379,5 млн л, а виторг збільшився на 8% (19,8 млрд грн). А ось у місячній динаміці у червні обсяги зменшилися порівняно з травнем на 4%, до найменших з березня цього року 64 млн л.
Обсяги реалізованого пального на АЗС у I півріччі 2024-2025 р., млн л
enkorr.ua
У червні середня споживча ціна на курячу тушку зросла на 6,3% ‒ до 113,94 грн/кг проти 107,22 грн/кг у травні.
Про це свідчать дані Державної служби статистики.
А як порівняти з червнем 2024 року, куряча тушка подорожчала на 30,4% – зі 87,35 грн/кг.
Ціна ж курячого філе у червні цього року підвищилася на 7,4% ‒ до 214,63 грн/кг проти 199,76 грн/кг у травні.
Тоді як проти червня 2024 року філе подорожчало на 35,8% – зі 158,04 грн/кг.
Держстат зауважує, що дані наведені без урахування тимчасово окупованих російською федерацією територій і частини територій, на яких ведуться (велися) бойові дії.
agrotimes.ua
Українська пізня черешня може бути конкурентною продукцію на зовнішніх ринках.
Таку думку у своїй статті для журналу «Садівництво по-українськи» висловлює Владислав Макаренко, співвласник ФГ «Макосад» (Чернівецька область)
«Нам недоцільно конкурувати з Іспанією, Грецією, Італією, Туреччиною і навіть Узбекистаном у сегменті ранньої черешні, – пише він. – Коли в них йдуть пізні сорти, ми починаємо збирати ранні, які за смаковими якостями та калібрами гірші. У ранніх сортів короткий період вегетації, і вони просто не встигають нарости до тих калібрів і врожайності, що дають пізні. А коли, наприклад, у Туреччині черешня зовсім закінчується, ми ще збираємо пізні сорти і таким чином втікаємо від конкурентів. В принципі, німці і поляки діють за тим самим принципом».
На Близькому Сході черешня дуже затребувана, наголошує Макаренко. Наприклад, у Дубаї на полицях вона є круглий рік. Коли навесні закінчується продукція з південної півкулі, з березня починаються постачання з теплиць Іспанії, Марокко тощо.
«Саме наша близькосхідна клієнтура нам підказує, що пізні сорти черешні для нас добра ніша», – резюмує фермер.
agrotimes.ua