«Укрзалізниця» разом зі своєю польською дочірньою компанією UZ Cargo Poland Sp. z o.o. забезпечила надходження нафтопродуктів з Гамбурга до українського кордону, повідомила УЗ на своєму telegram-каналі.
Як зазначається, для цього перевізник використав спеціалізовані цистерни типу ZACNS, призначені для європейської колії стандарту 1 435 мм.
В «Укрзалізниці» розповіли, що їм вдалося переконати ключових гравців паливного ринку скористатися залізничними послугами й логістикою end-to-end за участі UZ Cargo Poland.
«Уже здійснюються регулярні залізничні перевезення з Польщі, Литви, Румунії, Угорщини, Словаччини, Італії, а тепер — і з Німеччини, завдяки чому за пів року вдалося наростити обсяги імпорту на 5,4% — до 5,3 млн тонн», — зазначено у повідомленні.
Хоча в загальній динаміці вантажоперевезення за I півріччя цього року порівняно з аналогічним періодом минулого знизилося на 11,8%, до 79,6 млн тонн.
Швидше за все, йдеться про постачання пального з Holborn Europa Raffinerie, НПЗ якого знаходиться в Гамбурзі. З початку року і до введення обов’язкового додавання біоетанолу в бензин марки А-95 з німецького заводу було відвантажено 30,2 тис. тонн бензину і 6,6 тис. тонн дизельного пального.
Нагадаємо, у квітні UZ Cargo Poland у партнерстві з LTG Cargo Polska Sp. z o. o. вперше перевезла нафтопродукти за маршрутом «Литва – Польща – Україна».
У липні імпорт бітуму збільшився у 2,2 раза, до 38 тис. тонн, свідчать дані Консалтингової групи «А-95». Це рекордний показник з початку повномасштабного вторгнення росії в Україну. Більші обсяги завозилися лише 2021 року під час реалізації державної програми «Велике будівництво». Нагадаємо, 2021 року імпорту бітуму становив 1,1 млн тонн, або 92 тис. тонн на місяць.
Понад половину обсягів, 24,4 тис. тонн, надійшло з Польщі. Найбільшим постачальником з цього напрямку був PKN ORLEN, який відвантажив 20,4 тис. тонн. Ще 1,9 тис. тонн реалізував бітумний підрозділ Unimot.
Другою за обсягами країною-постачальницею була Румунія. Минулого місяця звідти було імпортовано 5,9 тис. оннт бітуму. Основним постачальником була компанія Vitaro Energy, яка відвантажила 4,5 тис. тонн. Близько 1 тис. тонн доправила компанія Bitholder.
Обсяги відвантажень з ORLEN Lietuva становили 5,2 тис. тонн.
У липні відновилися морські постачання бітуму. Минулого місяця на ринок надійшла партія обсягом 2,5 тис. тонн виробництва Motor Oil. Востаннє постачання грецького продукту здійснювалися в листопаді 2021 року.
За сім місяців імпорт бітуму збільшився вдвічі, до 77,5 тис. тонн. Найбільшими імпортерами бітуму були «АТ Енерго Трейд» (27,3 тис. тонн), «Агродон Трейд» (17 тис. тонн) і ТДВ «Шляхове ремонтно-будівельне управління №88» (5,2 тис. тонн).
Двократне зростання імпорту зумовлено збільшенням обсягів фінансування дорожнього будівництва. Нагадаємо, на цей рік у державному бюджеті початково було передбачено витрати на ремонт ділянок, важливих для оборони й функціонування економіки держави, обсягом 12,6 млрд грн.
Це на 26% менше порівняно з 2024 роком. Але у квітні Кабмін виділив 5,2 млрд грн на відбудову й утримання доріг у фронтових і прифронтових регіонах.
У травні уряд виділив додатково 2,781 млрд грн на розвиток мережі й утримання автомобільних доріг загального користування.
enkorr.ua
Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства затвердило новий розподіл коштів за програмою компенсації 25% вартості української сільськогосподарської техніки та обладнання. За червень 412 агровиробників подали заявки на компенсацію вартості 888 одиниць агротехніки та обладнання на загальну суму понад 719 млн грн. Компенсація від держави склала 149,98 млн грн.
«Червень став одним із найактивніших місяців у програмі: понад 400 сільгосппідприємств подали заявки на компенсацію за 888 одиниць техніки. А це означає і додаткові замовлення для машинобудівних заводів, а отже — нові робочі місця, і водночас — більше сучасної техніки для аграріїв. Виділені Урядом у липні додаткові 700 млн грн дозволять профінансувати ще 3 тисячі заявок. Подавати їх можуть як сільгоспвиробники, які вирощують продукцію, так і агропереробні підприємства», – наголосив Міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев.
Компенсацію за звітний місяць нараховано за продукцію понад 120 українських машинобудівних підприємств, продукція яких включена до офіційного Переліку Мінекономіки. Це як великі заводи, так і середні та малі виробники з усієї України. Серед найменувань: трактори, причепи різних моделей, обладнання для транспортування, ґрунтообробна техніка, устаткування для дощувального та зрошувального поливу та багато іншої сучасної української агротехніки та обладнання.
Загалом за 7 місяців поточного етапу програми (за умовами він починається у грудні) було придбано 4 284 одиниці української с/г техніки та обладнання загальною вартістю понад 3 млрд грн (з ПДВ). Держава сплатила майже 642 млн грн компенсації.
Нагадаємо, компенсація 25% вартості (без ПДВ) надається за сільськогосподарські техніку та обладнання, яке має не менше 60% української складової. Для окремих категорій – комбайнів, тракторів, самохідних обприскувачів і зерновозів діють спеціальні умови. Перелік агротехніки та обладнання з підтвердженим рівнем локалізації публікується на сайті Міністерства економіки. Станом на серпень у Переліку 13 807 технічних найменувань від 157 виробників.
На початку квітня Уряд змінив правила участі у програмі компенсації 25% вартості української сільськогосподарської техніки та обладнання: тепер скористатися нею зможуть лише агровиробники, зареєстровані в Державному аграрному реєстрі (ДАР).
У 2024 році за програмою компенсації 25% було придбано 5 311 одиниць техніки на суму понад 4,2 млрд грн. Держава компенсувала майже 877 млн грн.
Як працює програма:
Агровиробники, щоб скористатися програмою компенсації 25% вартості, мають обрати техніку або обладнання з офіційного Переліку на сайті Мінекономіки, придбати його та подати заявку через уповноважений банк. У програмі беруть участь 34 банки.
Виробники, які бажають включити свою продукцію до переліку, можуть звернутися до Мінекономіки, подавши заявку на офіційному сайті Міністерства.
Програма діє відповідно до постанови КМУ №130 і є одним з інструментів реалізації політики «Зроблено в Україні», спрямованої на підтримку внутрішнього виробництва, локалізацію і розвиток промислового потенціалу.