Індекс ділової активності українського бізнесу знизився до негативного рівня – 48.8 порівняно з 50.8 у червні

Після кількох місяців оптимістичних оцінок, у липні індекс ділової активності українського бізнесу знизився до негативного рівня – 48.8 порівняно з 50.8 у червні.

Про це свідчать результати щомісячного опитування щодо індексу очікувань ділової активності, яке проводить Національний банк.

На оцінку респондентів несприятливо вплинули:

• перегляд ціноутворення для підприємств на ринку електроенергії;
• повернення до довоєнного оподаткування цін на пальне;
• зупинення “зернового коридору”;
• посилення обстрілів інфраструктурних об’єктів;
• значний дефіцит кваліфікованих кадрів.

Більшість підприємств, що беруть участь в опитуваннях, прогнозують здорожчання власної продукції/послуг та поки не планують збільшувати загальну кількість працівників.

При цьому, позитивні очікування вище нейтрального рівня зберегли підприємства будівництва – третій місяць поспіль. На позитивні оцінки діяльності виплинуло пожвавлення діяльності в будівництві доріг, мостів, тунелів і трубопроводів, а також сезонному фактору. Проте секторальний індекс у галузі впав з 58.6 у червні до 51.3 у липні.

Підприємства торгівлі також позитивно оцінили результати своєї діяльності завдяки насиченню ринку товарами та сповільненню темпів інфляції. Позитивні настрої тримаються п’ятий місяць поспіль. Але і тут секторальний індекс знизився до 51.6 порівняно з червнем – 52.5.

Водночас підприємства промисловості після чотирьох місяців оптимістичних оцінок тепер очікують погіршення своїх економічних результатів. Секторальний індекс у липні становив 48.2 (у червні – 51.0).

Підприємства сфери послуг зберегли найстриманіші оцінки своїх економічних перспектив серед інших секторів економіки, зважаючи на блокування “зернового коридору”, зростання цін на пальне та зниження попиту через слабку платоспроможність населення. Секторальний індекс становив 47.3 (у червні – 48.9).

Оцінки щодо зайнятості у липні були дуже стримані. Збільшення персоналу очікують лише підприємства торгівлі. Керівники підприємств будівництва не очікують змін. Натомість респонденти промисловості та сфери послуг прогнозують зменшення чисельності працівників.