ДП «Держзовнішінформ» здійснює моніторинг цін на зовнішньому і внутрішньому ринках, згідно з наказом Міністерства розвитку і торгівлі України.               Інформаційно-аналітичні продукти компанії включені Державною податковою службою України до переліку джерел інформації для отримання котирувальних цін.               Нормативно-правові акти

Бізнес-плани для перспективного та стабільного бізнесу.               14 червня 2021 року підписано меморандум про співробітництво між ДП “Держзовнішінформ” та Держмитслужбою
Опубліковано 11.01.2023

Менша за прогнози: інфляція торік в Україні становила 26,6%

Споживча інфляція за підсумками 2022 року становила 26,6%, це менше за ті цифри, які озвучували в першій половині минулого року.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба Міністерства економіки.

“У грудні 2022 року темпи споживчої інфляції залишилися на рівні попереднього місяця – 0,7% за місяць. Річна інфляція склала 26,6%”, – йдеться в повідомленні.

Зазначається, що цей показник виявився значно меншим за прогноз, зроблений у першій половині року.

«Такий відносно невисокий показник споживчої інфляції свідчить про те, що упродовж повномасштабної війни, рівня якої не знала Європа за останні майже вісімдесят років, економіка України вистояла та успішно адаптувалася до функціонування в умовах війни. Попри побоювання щодо розвитку гіперінфляційних процесів та високої ймовірності виходу темпів інфляції за межі 30%, за таких форс-мажорних умов, рівень інфляції виявився умовно зіставним із низкою країн Європи», – прокоментувала перший віцепрем’єр-міністр – міністр економіки України Юлія Свириденко.

Вона додала, що, за попередніми даними Євростату, споживча інфляція в Латвії становила 20,7%, Литві – 20%, Естонії – 17,5%. Тому нинішні 26,6% за підсумками року можуть вважатися “досягненням для економіки України”.

Як зазначили в Мінекономіки, упродовж всього часу з 24 лютого інфляцію практично формували два головних чинники війни: перший – обсяги руйнування інфраструктури (у тому числі енергетики) та логістики і, відповідно, швидкість відновлення та адаптації економіки, другий – рівень і швидкість міграції як чинник попиту і чинник забезпечення трудовими ресурсами потреби виробництва (і, відтак, формування пропозиції товарів та послуг).

У міністерстві наголошують, що руйнівний тиск війни постійно компенсується політикою держави щодо перенесення тягаря воєнних наслідків з бізнесу та населення на бюджет (програми підтримки, фіксація курсу гривні, заморожування тарифів для населення). Це стало можливим завдяки отриманню фінансової допомоги від міжнародних партнерів.

У грудні головною складовою інфляції в цілому було зростання цін за групою продуктів харчування, які мали ті ж самі темпи (0,7%), що й загальний рівень (0,7%). При цьому, формування цін у групі, крім наслідків руйнації енергетичних об’єктів, а отже, підвищення собівартості виробництва за рахунок використання більш дорогих джерел енергії, залежало і від впливу звичайного чинника сезонності.

Водночас стабілізації ринку сприяє продовольчий імпорт, що підкріплює вітчизняну пропозицію товарів, не додаючи наразі поштовху в напрямку зростання цін.

У Мінекономіки очікують, що на початку 2023 року в разі відсутності нових потужних викликів загальна динаміка внутрішніх цін залишатиметься у сформованому руслі помірного зростання.

Як повідомляв Укрінформ, уряд очікує, що у 2023 році валовий внутрішній продукт України (ВВП) може зрости на 1%, при цьому інфляція має уповільнитись до 22,5%.

www.ukrinform.ua