Основні досягнення роботи Мінекономіки за останні півроку

Початок роботи нового Уряду збігся з початком поширення на території України  COVID-19 та запровадженням відповідних заходів, спрямованих на запобігання його поширенню, а також зменшенню негативного впливу  “коронакризи” на економіку країни. “Коронакриза” – не лише серйозний удар по медичних системах країн, масштаб її впливу на економічні системи, без перебільшення, – величезний. Це також одна з  найбільших рецесій  за  останні 70 років: поширення COVID-19 призвело до зниження ділової і економічної активності, а також згортання виробництва – фактично всі світові економіки показали стрімкий рівень падіння ВВП.

“Ми зіткнулись з глобальними викликами, подолання яких залежало від системних та виважених заходів, що стосувалися, в першу чергу, підтримки державою малого та середнього бізнесу, стимулювання збільшення робочих місць, покращення інвестиційного клімату та залучення інвестицій”, – коментує Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко. Аналізуючи піврічний період діяльності Міністерства розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України у складі нового Уряду за тісної співпраці з усіма міністерствами, можна виділити наступні основні результати та спільні досягнення:

Станом на 4.09.2020 видано близько 2 800 кредитів на загальну суму 6,5 млрд грн: 57% – в галузі сільського господарства; 15% – промислова переробка, 15% – торгівля та виробництво. Лідерами за сумами укладених договорів є Харківська (9%), Львівська (7%) та Київська (7%) області. Основні вдосконалення, ініційовані і розроблені Мінекономіки спільно з Мінфіном:

• знято обмеження щодо максимальної суми кредиту;
• знято обмеження щодо напрямків використання коштів;
• пом’якшено вимоги до обов’язкової прибутковості діючого бізнесу в попередньому податковому періоді;
• розширено коло суб’єктів підприємництва, які можуть отримати державну фінансову підтримку за цією програмою.

2. Розроблено ініціативи, спрямовані на розвиток підприємництва

Завдяки налагодженій співпраці з народними депутатами, бізнесом, профільними асоціаціями, МОЗ, до законопроектів, зареєстрованих у Верховній Раді України, включені пропозиції, напрацьовані Мінекономіки. Зокрема, йдеться про проект Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пом’якшення умов ведення бізнесу в посткарантинний період” (реєстр. № 3753 від 26.06.2020), який передбачає послаблення адміністративного тиску на бізнес для відновлення його економічної активності у період дії карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та після їх закінчення, шляхом запровадження механізмів підтримки бізнесу та регулювання господарської діяльності. Прийняті механізми підтримки:

• розширення кола суб’єктів підприємництва для отримання державної підтримки у зазначений період;
• забезпечення безперервності діяльності дозволених видів бізнесу та користування громадянами своїми правами;
• продовження дії мораторію на проведення планових заходів державного нагляду (контролю).

3. Розроблено й запущено програму часткового безробіття

На цю програму Урядом виділено –2,7 млрд грн.
Станом на 4 вересня роботодавцями подано понад 230 тис. пакетів документів. Це дозволило здійснити виплати та зберегти робочі місця для 370 тисяч громадян, з них 180 тисяч – ФОПи. Профінансовано станом на 31.08.2020 – 2,3 млрд грн. Програма реалізується через Державний центр зайнятості, який підпорядковується Мінекономіки.

За період карантину вже виплачено допомогу по безробіттю в обсязі 7,5 млрд гривень. Заборгованість по виплаті допомоги по безробіттю відсутня. Усього з початку року працевлаштовано понад 409 тис. громадян, у тому числі за період карантину (з 12 березня по 21 серпня) – 262 тисячі. Зокрема:

• у сільському господарстві – 45% від усіх працевлаштованих;
• у переробній промисловості – 14%;
• у сфері торгівлі – 13%.

Слід зазначити, що останнім часом зростання кількості зареєстрованих безробітних зупинилося. Так, у квітні статус безробітного отримали 149 тис. осіб, у травні їх кількість становила 97 тис. осіб, у червні – 75 тис. осіб, у липні – 68 тисяч.

Внутрішній продовольчий ринок наповнений усіма категоріями товарів, а цінова ситуація є стабільною і контрольованою. З метою недопущення продовольчого дефіциту та стабілізації цін на продукцію першої необхідності та медичні вироби Мінекономіки веде щоденний моніторинг стану цін, а також залучає до діалогу виробників, дистриб’юторів та магазини. Крім того, для забезпечення балансу між продовольчою безпекою і експортом 17 серпня між Мінекономіки та учасниками зернового ринку підписано додаток до зернового Меморандуму. Таким чином узгоджено граничний обсяг експорту зерна у 2020/2021 маркетинговому році, відповідно до якого погоджено наступні експортні цифри – 17,5 млн тонн пшениці та 1 тис. тонн жита.

Не зважаючи на світову пандемію COVID-19, Україна залишається надійним торговельним партнером для інших країн та готова і надалі підтверджувати статус надійного гравця на міжнародних ринках сільгосппродукції. У 2019/2020 МР Україна оновила рекорд з експорту зернових – 57,2 млн тонн. Станом на 31.08.2020 Україна експортувала 7 млн тонн зерна та борошна. Зокрема, пшениці експортовано майже 4,5 млн тонн.

Спільно з МОЗ напрацьовано та Урядом прийнято постанову № 225 “Деякі питання закупівлі товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19) на території України” (зі змінами), якою встановлено спрощений порядок проведення закупівель товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19) на території України, та затверджено перелік таких товарів. Прийняття постанови дозволило оперативно здійснити закупівлі лікарських та дезінфекційних засобів, антисептиків та медичного обладнання з метою недопущення поширення пандемії коронавірусної хвороби (COVID-19).

На численні звернення вітчизняних виробників озброєння і військової техніки прийнято рішення скасувати зобов’язання суб’єктів господарювання, яким надані повноваження на експорт товарів військового призначення, здійснювати маркетинг ринку збуту і встановлювати зовнішні ціни на товари військового призначення за погодженням з ДК “Укроборонпром”. Відтепер, суб’єкти господарювання, що отримали повноваження на експорт військової продукції, на практиці отримають право повноцінного самостійного виходу на зовнішні ринки без узгодження цін та маркетингової політики з державним концерном.

Забезпечено реалізацію заходів по захисту інтересів галузей вітчизняного виробництва від недобросовісного та зростаючого імпорту. Зокрема:

• застосовано остаточні антидемпінгові заходи (4) щодо імпорту в Україну ряду товарів походженням з Білорусі, КНР, РФ: щодо деяких тросів та канатів походженням з РФ; газобетонних блоків походженням з Білорусі; сірників походженням з Білорусі та РФ; сталевих безшовних гаряче-деформованих труб походженням з КНР;
• застосовано попередні антидемпінгові заходи (1) щодо імпорту в Україну сталевих кріплень походженням з КНР;
• порушено спеціальні розслідування (2) щодо імпорту в Україну свіжих троянд та проводів (тривають процедури).

Станом на кінець серпня 2020:

• застосовуються 31 заходи торговельного захисту (26 антидемпінгових, 2 спеціальних, 1 компенсаційний, 1 попередній антидемпінговий, 1 попередній спеціальний);
• тривають 4 антидемпінгові розслідування, 4 перегляди антидемпінгових заходів, 5 спеціальних розслідувань, 1 проміжний перегляд антидемпінгових заходів.

10. Збережено підтримку аграріїв у 4 млрд грн

Стан виплат:

• За напрямом “Часткова компенсація вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва” аграріям вже виплачено компенсації на 784,9 млн грн (із передбачених 1 млрд грн).
• За напрямом “Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів” фактично сплачені відсотки за користування кредитами складає 322,9 млн грн (із передбачених 1,2 млрд грн).
• Фінансова підтримка розвитку фермерських господарств – передбачено 380 млн грн (фінансування розпочнеться у серпні).
• Державна підтримка розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції – передбачено 1 мдрд грн.
• Фінансова підтримка розвитку садівництва, виноградарства та хмелярства – передбачено 400 млн грн.
• Надання сімейним фермерським господарствам додаткової фінансової підтримки через механізм доплати на користь застрахованих осіб – членів/голови сімейного фермерського господарства єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – передбачено 20 млн грн (Фінансування розпочнеться з вересня).
• Надання кредитів фермерським господарствам (через Укрдержфонд) – передбачено 67 млн грн (завершуються конкурсні відбори, фінансування розпочнеться у серпні).

11. Розпочато впровадження земельної реформи

Ухвалено Закон про Національну інфраструктуру геопросторових даних – один зі складових запуску прозорої земельної реформи. Він дасть можливість об’єднати інформацію про різні об’єкти інфраструктури, мережі комунікацій та бази даних в одному місці. Відтак Україна щороку заощаджуватиме 100 мільйонів гривень, які витрачалися через неузгодженість між різними адміністраторами кадастрів.Мінекономіки супроводжує в Верховній Раді України наступні законопроекти з блоку земельної реформи:

• Законопроект № 2194, який є основним дерегуляційним законом в сфері земельних відносин та прийняття якого покликано на зняття штучних обмежень господарської діяльності та спрощення доступу до земельних ресурсів населення та бізнесу.
• Законопроект № 2195, який передбачає впровадження процедури продажу прав власності та прав оренди на майданчиках електронних аукціонів.
• Законопроект №3205, яким передбачається створення Фонду гарантування кредитів в сільському господарстві для доступу малих та середніх виробників до фінансування (в т.ч. для придбання землі).
• Законопроект №3012, яким передбачається впровадження механізму приватизації земель державних та комунальних підприємств.

12. Ініційовано проведення експерименту зі здійснення закупівель техніки галузі машинобудування з використанням нецінового критерію оцінки

Застосування локалізації матиме великий мультиплікативний ефект на економіку країни:

• Стимулювання розвитку виробництва техніки галузі машинобудування та збільшення ринків збуту власної продукції;
• Сприяння просуванню вітчизняних товарів з високою доданою вартістю на світовий ринок. Наші виробничі ланцюжки будуть включені в світовий розподіл праці.
• Прискорення темпів зростання ВВП України;
• Модернізація виробництв та освоєння новітніх технологій;
• Уникнення зростання імпорту товарів;
• Зростання інвестицій та створення нових робочих місць;
• Додаткові надходження до бюджетів усіх рівнів.

Економічний ефект базується на розрахунках, а також на основі позитивного прикладу застосування критерію локалізації для сільськогосподарської техніки  протягом 3-х рр (ріст кількості машинобудівних підприємств в 4,5 разів;  розширення номенклатуру вітчизняної техніки у 6,3 рази; створення додаткових робочих місць – більше 5 тис.; надходження до бюджетів всіх рівнів – 1,9 млрд. грн).

З метою надходження коштів до державного бюджету України та проведення широкомасштабної приватизації Мінекономіки розроблено та Урядом прийнято розпорядження Кабінету Міністрів України “Про передачу об’єктів державної власності до сфери управління Фонду державного майна” (всього 188 об’єктів). З іншого боку, з метою посилення контролю держави за збереженням і використанням майна акціонерних товариств, комерційних та державних підприємств, установ і організацій Мінекономіки розроблено та 26.08.2020 Урядом схвалено проект Закону України “Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації”, яким передбачено затвердити переліки об’єктів, що не підлягають приватизації (всього 659 об’єктів).

14. Напрацьовано стимули для інвестиційної привабливості України

• Було вдосконалено законодавство щодо державно-приватного партнерства.

Зокрема, прийнято 7 розроблених Міністерством постанов, які вдосконалюють процедури взаємодії між державою і приватним партнером. Також подано до Верховної Ради України законопроект про внесення змін до Податкового кодексу України щодо реалізації проектів на умовах ДПП. Державно-приватне партнерство є одним з провідних механізмів і усталеною практикою багатьох розвинутих країн світу. Вдосконалена партнерська система відносин між державою та бізнесом на національному рівні дозволить залучати та ефективно використовувати інвестиційні ресурси для структурної перебудови економіки України.

• Проведено перші прозорі концесійні конкурси щодо портів “Ольвія” та “Херсон” та вже підписано два концесійних договори (26.06.2020 – Херсон, 20.08.2020 – Ольвія).

Переможець концесійного конкурсу у порту “Херсон” компанія “Рісоіл-Херсон” (Швейцарія-Грузія) інвестує 300 млн гривень у розвиток порту впродовж чотирьох років, а переможець конкурсу у порту “Ольвія” компанія “QTerminals” (Катар) вкладе в розвиток порту впродовж 5 років 3,4 млрд гривень.

• Підписано проектний документ між Мінекономіки та Секретаріатом Організації Об’єднаних Націй з промислового розвитку (ЮНІДО): “Глобальна програма екоіндустріальних парків в Україні: реалізація на місцевому рівні”.

Реалізація проекту допоможе існуючим і новим індустріальним паркам досягти вищих економічних, екологічних і соціальних показників діяльності шляхом запровадження моделі еко-індустріального парку.

• Взято участь у розробці проекту Закону України “Про державну підтримку інвестиційних проектів зі значними інвестиціями”

21.07.2020 Верховною Радою України законопроект № 3760 прийнято у першому читанні. Законопроектом передбачено підтримку як вітчизняних, так і іноземних інвесторів, що реалізують інвестиційні проекти, в рамках яких створюються нові робочі місця та обсяг інвестицій від 30 млн євро, у сферах переробної промисловості, інфраструктури, логістики, поводження з побутовими відходами, туризму, охорони здоров’я, освіти, спорту. Державна підтримка, яка становить до 30 відсотків від планового обсягу інвестицій за проектом, включає, зокрема: податкові пільги; надання права на користування земельною ділянкою; забезпечення об’єктами суміжної інфраструктури.

• Відбувся перезапуск UkraineInvest

Офіс консультуватиме інвесторів щодо можливого місця реалізації проекту, інвестиційних стимулів, особливостей умов реалізації проекту та процедури укладення інвестиційного договору з Урядом, інших питань, пов’язаних з підготовкою договору та реалізацією проекту.

Мінекономіки були розроблені законодавчі ініціативи:

• Щодо створення Національного органу інтелектуальної власності України (НОІВ);
• Щодо посилення охорони і захисту прав на торговельні марки і промислові зразки та боротьби з патентними зловживаннями
• Щодо реформи патентного законодавства.

16. Розроблено Державну програму стимулювання економіки для подолання негативних наслідків COVID-19

У підготовці цієї Програми взяли участь більше 90 розробників, серед яких аналітичні центри, бізнес-асоціації та окремі компанії.Програмою передбачена реалізація близько 230 заходів, багато з яких вже впроваджено. Ініціативи спрямовані на покращення доступу до фінансів, доступу до ринків, вдосконалення регулювання, сприяння модернізації, сталому розвитку галузей та боротьбу з безробіттям. Заходи розроблені для 6 секторів (промисловість, сільське господарство, енергетика, транспорт та інфраструктура, інформаційно-комунікаційні технології, сфера послуг) та за функціональними напрямами (підтримка МСБ, стимулювання міжнародної торгівлі, залучення інвестицій, розвиток інновацій, розвиток ринку праці, розумне регулювання економічної діяльності).

Основними завданнями та заходами програми є:

• удосконалення державної політики у сфері виробництва та обігу спирту етилового, біоетанолу, дистилятів спиртних та суміжних галузей;
• реформування та приватизація спиртових заводів;
• протидія “тіньовому” ринку спирту етилового, алкогольних напоїв та спиртовмісних рідин.

18. Розроблено перший в історії України Добровільний національний огляд щодо реалізації Цілей сталого розвитку в Україні

Мінекономіки, з дотриманням рекомендацій, викладених у Керівництві ООН з підготовки країнами добровільних оглядів, підготувало перший Добровільний національний огляд щодо реалізації Цілей сталого розвитку в Україні. Огляд ЦСР 15.07.2020 був представлений під час Політичного форуму високого рівня зі сталого розвитку під егідою ЕКОСОР (Економічна і соціальна рада ООН). В Огляді ЦСР 2020 наведено підсумки першого етапу системної роботи з ЦСР з 2015 року, який охоплює адаптацію ЦСР в Україні, моніторинг стану досягнення Україною ЦСР та аналіз ключових тенденцій. Огляд ЦСР 2020 надає бачення здобутків та викликів на шляху досягнення кожної із 17 ЦСР у відповідності до бенчмаркінгових орієнтирів, встановлених на основі розрахунково-прогнозної роботи та підсумовує результати оцінювання національного розвитку за ЦСР. Також Мінекономіки підготувало драфт першого Добровільного національного огляду щодо прогресу України у досягненні Цілей Сталого Розвитку.

Огляд ОПК засвідчив, що незважаючи на низку проблемних питань в оборонно-промисловому комплексі, його наявний стан дозволяє задовольнити основні потреби сектору безпеки і оборони України відповідно до сучасних викликів та загроз. Науковий та виробничий потенціал оборонно-промислового комплексу дозволяє при відповідному фінансуванні розробляти та забезпечувати виробництво сучасних зразків озброєння та військової техніки.

Джерело: Урядовий портал.