Інвестиції у виноградарство, садівництво та інші галузі агропромислового комплексу, трудомісткість яких перевищує трудомісткість вирощування зернових та технічних сільгоспкультур, на загальній площі 150-200 тис. га дадуть змогу створити 1 млн робочих місць, що зіставне з кількістю українців, які щороку зайняті на сезонних роботах в АПК Польщі.
“У тебе на тисячу гектарів кукурудзи у фермерському господарстві потрібно 10 осіб, а на гектар садів і подібного потрібно 25, 50, 100 осіб. Щоб забрати, умовно, всіх заробітчан з Польщі, яких за сезон десь мільйон виїжджає, потрібно всього 150-200 тис. га в Україні зробити промисловими”, – розповів голова парламентського комітету з питань аграрної та земельної політики Микола Сольський в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
Він уточнив, що минулого року в Україні було вдосконалено механізм нарахування держпідтримки сільгоспвиробникам, який запроваджує її пропорційний розподіл між усіма аграріями, які подали заявку на отримання дотації. Крім того, з ланцюжка розподілу бюджетних коштів було виключено чиновників облдержадміністрацій, щоб уникнути можливих корупційних ризиків.
За даними Сольського, цей захід дав змогу стимулювати розвиток українського АПК, зокрема трудомістких галузей сільського господарства: садівництва та виноградарства, виробництва горіхів та сільгосппродукції на зрошуваних землях.
“Ми хотіли стимулювати хорошими дотаціями ці галузі, щоб вони швидше розвивалися. Це смішно, що у нас із Одеської області на заробітки до Молдови їдуть, бо там мораторій на продаж землі стільки не продовжувався. У них із 1990-х років розвивалися виноградарство , садівництво, черешня, абрикоси, де їм потрібно більше людей на гектар”, – наголосив голова комітету.
За його даними, розвиток трудомістких галузей АПК в Україні також стримував відсутність земельної реформи через небажання орендарів інвестувати в землі пайовиків. Сольський уточнив, що розвиток ринку землі дасть змогу українському АПК розвиватися різнобічно, тоді як нині українські виробники вирощують переважно кукурудзу, пшеницю, соняшник та сою.
“У нас в Україні один із найменших у Європі рівнів зайнятості за кількістю людей на гектар. Це логічно. Так завжди в перехідних економіках, в аграрних економіках. Спочатку йдуть у простіші бізнеси, які швидше приносять гроші. Але ми вже давно підійшли до цього моменту, коли виробники готові вкладатися в інші речі, більш затратні на гектар – сади, горіхи, ягоди, землі під зрошенням”, – пояснив голова комітету в інтерв’ю.
Як повідомлялося, міністр аграрної політики та продовольства Роман Лещенко назвав тваринництво, садівництво та розвиток меліорації пріоритетними напрямками державної підтримки галузі в Україні на 2022 рік. За його даними, основний акцент держпідтримки буде зроблено на малих та середніх агровиробниках.
ua.interfax.com.ua