Світові ціни на пшеницю підскочили після заяви росії про вихід із Чорноморської зернової угоди

Світові ціни на пшеницю різко зросли після заяви росії про припинення дії Ініціативи щодо безпечного транспортування агропродукції з портів у Чорному морі.

Як повідомляє Bloomberg, ціни на пшеницю на Чиказькій сировинній біржі 17 липня в моменті зросли на 6,7% — до $6,89 за бушель. Згодом вони трохи впали.

Закриття зернової угоди підвищить залежність від альтернативних торговельних шляхів через Дунай та сусідів України по Європейському Союзу, хоча маршрути залишаються дорогими, а деякі країни опираються транзиту. Деякі трейдери висловили зацікавленість у продовженні постачання Чорним морем, навіть якщо угода зірветься, хоча для цього буде потрібно схвалення військових та уряду”, — зазначається у публікації.

За даними Reuters, європейські ф’ючерси на пшеницю зросли у понеділок приблизно на 2%.

Аналітики прогнозують, що зростання цін найбільше позначиться на найбідніших країнах.

Призупинення чорноморської угоди не є несподіваним і може покласти край нещодавньому пом’якшенню цін на зерно. Це погана новина для менших і бідніших імпортерів на ринках, що розвиваються, таких як Єгипет”, — зазначив керівник відділу досліджень капіталу в Tellimer Research Хаснайн Малік.

Росія у понеділок, 17 липня, направила Туреччині, Україні та ООН свої заперечення щодо продовження дії Ініціативи щодо безпечного транспортування агропродукції з портів у Чорному морі. Одночасно російська сторона оголосила про відкликання гарантій безпеки судноплавства у північно-західній акваторії Чорного моря.

Минулого тижня Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш направив президенту росії владіміру путіну листа з пропозицією продовжити дію Ініціативи щодо безпечного транспортування агропродукції через Чорне море в обмін на підключення дочірньої компанії Россєльхозбанку до міжнародної платіжної системи SWIFT.

З 26 червня представники росії в Спільному координаційному центрі (СКЦ) повністю зупинили реєстрацію нових суден на вхід до українських портів.

Наприкінці червня росія заявила, що не бачить причин продовжувати «зернову угоду» після 17 липня, звинувативши Захід в «обурливих» діях щодо угоди. На переговорах за посередництва ООН москва запропонувала план, який дозволить дочці Россєльхозбанку здійснювати платежі, пов’язані з експортом зерна. Окрім відновлення доступу до SWIFT, росія також прагне відновити постачання сільськогосподарської техніки та запчастин до неї, а також зняти обмеження на страхування та перестрахування.

Постійний представник України при ООН Сергій Кислиця заявляв на засіданні Ради Безпеки ООН, що росія вдає, ніби має збитки від Чорноморської зернової ініціативи, хоча насправді вдвічі збільшила експорт свого зерна.

«Зернова ініціатива» дозволила розблокувати порти Великої Одеси, які до війни на 80% були воротами для агроекспорту, підтримати українських аграріїв, збільшити надходження валютної виручки в Україну, стабілізувати світові ціни на продовольство та запобігти суттєвому погіршенню гуманітарної ситуації в державах, які знаходяться на межі голоду, зокрема Ефіопії, Сомалі, Афганістану.

За майже рік дії «зернової ініціативи» (з початку серпня 2022 року), за даними ООН, з українських портів у Чорному морі відправлено 1004 судна, які транспортували до країн Африки, Азії та Європи 32,9 млн тонн агропродукції, у тому числі кукурудзи — 16,9 млн тонн, пшениці — 8,9 млн тонн, соняшникової олії — 1,7 млн тонн.

ports.ua