Транзит українського зерна через порти Балтії потребуватиме вкладень у їхню інфраструктуру – прем’єр Литви

Транзит українського зерна через порти Литви та інших країн Балтії може стати постійним, але для цього потрібні додаткові інвестиції в інфраструктуру, заявила агентству BNS прем’єр-міністр Литви Інгріда Шимоніте.

Литва просуває ідею експорту українського зерна через порти Балтії і, зокрема, через Клайпеду. Вільнюс стверджує, що в портах країн Балтії можна перевалювати 25 млн тонн зерна на рік. При цьому огляд у самих портах, а не на польсько-українському кордоні зробить експорт простішим. Наприкінці липня три литовські міністри закликали Європейську комісію створити можливості для збільшення транзиту зерна через країни Балтії. Такі поставки наразі ускладнені через обмеження з боку Польщі, яка побоюється, що українська продукція потрапить на місцевий ринок і завдасть шкоди польським аграріям.

На думку Шимоніте, побоювання Варшави не обґрунтовані, тому що, коли зерно йде транзитом, воно не потрапляє на ринок Євросоюзу і не впливає на ціни.

“Цей транзит зерна жодним чином не вплине на внутрішній ринок, оскільки це транзит у порт, і він жодним чином не вплине на торгівлю всередині ЄС, не збільшить пропозицію, не вплине на ціни”, – сказала прем’єр-міністр.

“Можна припустити, що внутрішня дискусія настільки гаряча, з огляду на календар виборів у Польщі, що, можливо, уряд не наважується зробити якісь швидші кроки з політичних причин, тому що існує не так багато практичних проблем, чому ми не можемо цього зробити”, – додала вона.

За словами Шимоніте, навіть якби Польща погодилася перенести огляд українських зернових вантажів до порти країн Балтії, потужності портів не вистачило б для задоволення всього транзитного попиту.

“Оцінюючи довгострокову перспективу, з огляду на те, що Україна, ймовірно, ще довго потребуватиме цієї підтримки з серйозними інвестиціями, Банк розвитку Ради Європи міг би хоча б частково взяти їх на себе. З цими інвестиціями, з прискоренням процесів (будівництва залізниці європейської колії – ІФ-У) Rail Baltica можливості Литви (бути транзитною країною для українського зерна – ІФ-У) були б набагато вищими”, – вважає прем’єр.

“Отже, питання тут у тому, що ми хочемо вирішити. Чи хочемо ми тільки зараз вирішити сьогохвилинне питання, коли все одно є фізичні обмеження, чим ми можемо допомогти, чи ми все-таки хочемо створити стійкий транзитний коридор, який потребуватиме більш серйозних вкладень, ніж процедурні?” – заявила прем’єр-міністр.

Україна багато років експортувала основний обсяг зерна та іншої агропродукції через свої порти на Чорному морі. Однак після початку військових дій на території країни роботу портів було сильно обмежено. Експортні потоки були значною мірою переорієнтовані на Європу.

За оцінками Української зернової асоціації (УЗА), експорт зерна з України в новому сезоні 2023/2024 може становити майже 48 млн тонн, тоді як у минулому сезоні, що завершився 30 червня, за оцінкою УЗА, він сягнув 58 млн тонн.

ua.interfax.com.ua