ДП «Держзовнішінформ» здійснює моніторинг цін на зовнішньому і внутрішньому ринках, згідно з наказом Міністерства розвитку і торгівлі України.               Інформаційно-аналітичні продукти компанії включені Державною податковою службою України до переліку джерел інформації для отримання котирувальних цін.               Нормативно-правові акти

Бізнес-плани для перспективного та стабільного бізнесу.               14 червня 2021 року підписано меморандум про співробітництво між ДП “Держзовнішінформ” та Держмитслужбою
Опубліковано 02.04.2021

У 2022 році будуть всі законодавчі підстави для комплексної детінізації — Гетманцев

Таку думку висловив Данило Гетманцев, голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики, під час зустрічі з Європейською Бізнес Асоціацією, передає прес-служба асоціації.

«Наразі комітетом активно проводиться робота щодо розробки та сприяння прийняттю низку законів про детінізацію. Особливу увагу буде приділено боротьбі з нелегальним ринком підакцизних товарів (спирт, тютюн, пальне, автомобілі та інше), а також товарів з ризикованих груп (побутова техніка, ліки, ювелірні вироби) та землі», — розповідає голова комітету.

За словами політика, зусилля з боку правоохоронних органів у питанні протидії контрабанді та припиненні використання схем експорту зернових культур без повернення валютної виручки наразі є недостатніми.

«У поправках до проекту закону України №3959−1 передбачається криміналізація контрабанди підакцизних товарів. Найбільш складним завданням в контексті детінізації можна назвати реформу митниці, але тим не менш спостерігаються деякі позитивні сигнали. Очікується, що у першому кварталі митниця перевиконає план надходжень до бюджету», — додав Гетманцев.

Крім того, відповідно до численних запитів від бізнесу, комітет розробив законопроєкт, який пропонує:

поступове зниження навантаження на фонд оплати праці,

об’єднання ЄСВ, ПДФО та військового збору в єдиний податок,

розширення можливостей для відрахувань при подачі декларацій.

Зауважимо, що зааконопроєкт був поданий до Мінфіну на узгодження, але досі відповіді по ньому не було отримано.

«Податок на виведений капітал є неоднозначним інструментом, який може негативно вплинути на структуру економіки. Тому, його слід впроваджувати тільки для окремих індустрій, наприклад, для ІТ-компаній в рамках проєкту „Дія.Сіті“. Також є пропозиція слідувати польській моделі ПнВК, що передбачало б можливість переходу на таку систему оподаткування для компаній з обсягом доходу понад 200 млн грн на рік», — пояснює голова Комітету ВРУ з питань фінансів.

В свою чергу, Європейська Бізнес Асоціація підтримує таку позицію, адже перш ніж вводити подібне нововведення важливо чітко прописати його компенсатори.

«Скасування спрощеної системи оподаткування для ФОП 3-ої групи поки не планується. Однак, будуть проведені заходи щодо відмежування реального малого бізнесу від великого, який використовує ФОПи для зниження податкового навантаження. Зокрема, це можна зробити через фіскалізацію. До того ж, введення обов’язкового встановлення касових апаратів допоможе у боротьбі проти тіньового ринку ризикованих груп товарів. Щодо великих платників податків, для них окремо комітет вдосконалюватиме вимоги щодо застосування РРО», — підсумовує Данило Гетманцев.

Agravery.com