В енергобалансі ЄС поновлювальні джерела вперше перевищили вуглецеве пальне – єврокомісар

Про це у Страсбурзі під час презентації у Європарламенті доповіді щодо стану Енергетичного союзу заявила єврокомісар з питань енергетики Кадрі Сімсон, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Доповідь Єврокомісара та тематичні дебати під час пленарного засідання Європейського Парламенту оприлюднені на мультимедійному порталі ЄС.

«Хочу зробити наголос на чотирьох головних пунктах, які містить ця доповідь. По-перше, вона свідчить, що ринок поновлювальних джерел виявив стійкість під час пандемії. У 2020 році вперше поновлювальні джерела перевищили вуглецеве пальне як головне джерело в енергобалансі ЄС, і сягне, принаймні, 22 відсотків», – сказала єврокомісар.

Вона зауважила, що такий результат був досягнутий, зокрема, завдяки суттєвому зростанню інвестицій в сектор поновлювальних джерел. У 2020 році в масштабах ЄС у цей сектор були спрямовані інвестиції на суму у 48,8 мільярда євро в той час, як у 2019 році цей показник складав 32,9 мільярда євро.

«Другий висновок. Поточна цінова криза продемонструвала, що ми є надто залежними від вуглецевого пального, що підтверджує цьогорічна доповідь щодо стану Енергетичного союзу. В 2020 році рівень залежності ЄС від імпорту вуглецевого пального був найвищим за ціле десятиліття… У середньостроковій та у довгостроковій перспективі ми маємо знайти заміну для такого вуглецевого пального. Ми очікуємо, що біометан та водень складуть основу для декарбонізації у широкому колі секторів, та збільшать автономію ЄС завдяки внутрішньому виробництву», – підкреслила Сімсон.

За її словами, третій висновок доповіді говорить про переваги енергетичного взаємопоєднання між країнами ЄС. Зокрема, це стосується створення спільної мережевої платформи у сфері електроенергії, що є особливо важливим на фоні поточного сплеску цін.

«Ті країни, що мають краще взаємопоєднання і є менш залежними від вуглецевого пального, виявилися менш вразливими до коливання цін на енергію. Ринкове взаємопоєднання є своєрідним антидотом для цінового феномену, з яким ми стикаємось зараз», – зауважила єврокомісар.

Четвертий висновок, що міститься у доповіді про стан Енергетичного союзу, говорить про необхідність нарощування зусиль для збереження провідних глобальних позицій ЄС у сфері «чистої» енергетики, оскільки цей сектор є об’єктом «жорсткої» світової конкуренції.

«ЄС зберігає передові позиції в дослідженнях у сфері «чистої» енергетики на глобальному рівні, зокрема, у сфері вітрової енергії, але глобальна конкуренція у цьому сегменті залишається дуже жорсткою. Наступного року Єврокомісія має намір представити Сонячну стратегію», яка сприятиме зростанню європейської сонячної індустрії та конкурентоздатності ЄС у міжнародному вимірі. ЄС також зберігає сильні світові позиції у розвитку водневих технологій, у сховищах та шляхах транспортування», – наголосила Сімсон.

Як вже повідомлялося, восени поточного року Європейський Союз зіткнувся із різким зростанням цін на енергоресурси. Зокрема, ціна на природний газ у ці дні тримається на рівні 1000 доларів за 1000 кубометрів, а у періоди «пікового» навантаження у жовтні перевищувала 2000 доларів за 1000 кубометрів. Це відбулося на фоні відмови РФ збільшити постачання газу до ЄС у відповідь на зростання попиту, зокрема, з використанням потужності ГТС України. Таку поведінку Росії Уряд України та низка впливових європейських політиків пов’язують із тиском з боку «Газпрому» на європейських регуляторів енергетичного ринку з метою прискорити сертифікацію газопроводу «Північний потік -2» та вивести його з під дії Газової директиви ЄС.

В свою чергу, цінова криза на енергетичному ринку примусила ЄС визнати надмірну залежність від імпортованих вуглецевих енергоресурсів, та вжити заходи із прискорення розвитку поновлювальних джерел енергії, відповідно до цілей Європейського Зеленого курсу. В перспективі це означає значне скорочення або навіть повну відмову ЄС від використання вуглецевих енергоресурсів.