ДП «Держзовнішінформ» здійснює моніторинг цін на зовнішньому і внутрішньому ринках, згідно з наказом Міністерства розвитку і торгівлі України.               Інформаційно-аналітичні продукти компанії включені Державною податковою службою України до переліку джерел інформації для отримання котирувальних цін.               Нормативно-правові акти

Бізнес-плани для перспективного та стабільного бізнесу.               14 червня 2021 року підписано меморандум про співробітництво між ДП “Держзовнішінформ” та Держмитслужбою
Опубліковано 07.09.2021

Вуглецевий податок має спрямовуватися на проекти з декарбонізації – заступник міністра економіки України

Єдина проблема, яка всередині України заважає реалізувати програми з декарбонізації – це фінансове управління і відсутність розвиненої системи підтримки бізнесу. Щоб змінити цю систему, країні потрібен Фонд, у якому будуть акумулюватися гроші на модернізацію. У тому числі до цього фонду повинні спрямовуватися кошти від сплати податку на викиди СО2.

Про це заявив заступник міністра економіки України – торговий представник України Тарас Качка в інтерв’ю “Екополітика“.

“У нас не так добре розвинена культура підтримки бізнесу – є або пільги, або компенсації банківських ставок, і ми залежимо від них. Я сподіваюся, Фонд декарбонізації буде першим успішним прикладом акумуляції коштів із різних ресурсів. Зокрема, мова йде про вуглецевий податок, який би спрямовувався не до загального бюджету, а на проекти з декарбонізації”, – підкреслив Качка.

За його словами, в ЄС у рамках декарбонізації відбувається складний процес дискусій – між екологічними активістами, споживачами, бізнесом, фінансовими колами, вченими й постачальниками обладнання. Це дає можливість виробити оптимальне рішення для всіх.

Нагадаємо, Міністерство екології на чолі з міністром Абрамовським підготувало законопроект №4167 “Про запобігання, зменшення і контроль промислового забруднення”, проте він був тричі провалений у Верховній Раді. Цей проект був розкритикований міжнародними організаціями та профільними українськими асоціаціями: так, за розрахунками Європейської Бізнес Асоціації, на впровадження європейських технологічних норм, передбачених проектом №4167, Україні потрібно щонайменше 10 мільярдів доларів. Однак у законі не було ні слова про те, із яких джерел буде профінансована екомодернізація. Також проект не пройшов широкі громадські обговорення.

Раніше народний депутат Сергій Магера заявив, що для того, щоб виконати зобов’язання, які взяла на себе Україна у рамках Паризької кліматичної угоди, влада має акумулювати гроші з різних джерел, у тому числі направляти на модернізацію кошти екологічного податку.

 

www.unian.ua