Спеціалізована конференція «Переробка вторинних ресурсів»

14 червня 2018 року в Києві відбулася Міжнародна спеціалізована конференція «Переробка вторинних ресурсів», організатором якої виступило ДП «Держзовнішінформ».

Захід відбувся за підтримки Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, а також Міністерства екології та природних ресурсів України.

Партнерами конференції виступили: ТОВ «Екоінтел» – провідна компанія з утилізації відпрацьованих олив – та ТОВ «ФФУ Продакшин» – перший в Україні завод із виробництва штучного покриття для спортивних і футбольних майданчиків.

Цьогорічний захід зібрав представників профільних міністерств та відомств, екологів, представників обласних державних адміністрацій, фахівців із переробки вторинних ресурсів – виробників, трейдерів, імпортерів. Загалом на конференції було понад 50 експертів.

Захід був присвячений питанням таких видів вторинної сировини як пластик, відпрацьовані мастила (оливи) та старі автомобільні шини.

Відкрив конференцію директор ДП «Держзовнішінформ» Богдан Дубас.

«На сьогодні переробка вторинної сировини – це вже індустрія. Світ привчає себе до економії і, відповідно, до переробки вторинної сировини. Ми боремось за свій екологічний простір. Тема переробки вторинних ресурсів зараз гостро стоїть перед будь-яким великим містом. І сьогодні вона потребує від нас належної уваги, впровадження найбільш ефективних методів і технологій збору та переробки.

Переробка вторинних ресурсів – це насамперед турбота про екологію та майбутні покоління!» – наголосив Богдан Дубас.

Про Національну стратегію управління відходами розповіла Наталія Шоробура, заступник начальника управління поводження з відходами та екобезпеки Міністерства екології та природних ресурсів України.

«У 2017 році Кабінетом Міністрів було прийнято Національну стратегію управління відходами до 2030 року, розроблену Міністерством екології та природних ресурсів України разом із міжнародними експертами. Вона має вирішити проблему забруднення та знизити економічну залежність від природних ресурсів. На жаль, як свідчить статистика, сьогодні лише 6% відходів потрапляють на переробку. Національна стратегія передбачає, що до 2030 року переробка відходів становитиме 70%. Варто наголосити, що успішність даної реформи залежить від спільною співпраці з місцевою владою, адже лише її активність і готовність до запровадження змін у своїх населених пунктах призведе до переробки відповідного цільового показника», – зазначила Наталя Шоробура.

У рамках конференції, що тривала протягом усього дня, відбулося три сесії:

• Поводження з вторинними ресурсами в Україні та світі;
• Переробка вторинних ресурсів на практиці;
• Регуляторна політика та контроль.

Про законодавчі перспективи щодо вдосконалення системи поводження з відпрацьованими оливами на конференції говорив Євген Шмурак, головний спеціаліст відділу поводження з відходами та небезпечними речовинами Міністерства екології та природних ресурсів України. Експерт, зокрема, представив напрацювання щодо удосконалення постанови Кабінету Міністрів України №1221 «Деякі питання збирання, перевезення, зберігання, оброблення (перероблення), утилізації та/або знешкодження відпрацьованих мастил (олив)».

Так, у проекті передбачено, що Міністерство екології та природних ресурсів має забезпечити оприлюднення на офіційному веб-сайті реєстру суб’єктів господарювання, які здійснюють операції з поводження з відпрацьованими мастилами (оливами), а також затвердити порядок ведення реєстру суб’єктів господарювання, які проводять операції з поводження з відпрацьованими мастилами (оливами).

За словами Шмурака, цей варіант постанови має бути винесено на найближче засідання уряду.

Детальний огляд поводження з вторинними ресурсами в Україні і світі зробив Віктор Березін, аналітик відділу досліджень ринків нафтопродуктів та промислово-сировинних ресурсів ДП «Держзовнішінформ». Зокрема, експерт зазначив, що сортування і переробка відходів можуть зменшити споживання імпортних енергоресурсів, здешевити виробництво продукції.

Про міжнародний досвід переробки вторинної сировина на прикладі Швеції розказала Олена Смук, керівник проектів RISE Державного інноваційного інституту Швеції.

«Якщо говорити мовою цифр, то поводження з відходами в Швеції на сьогодні виглядає так: 48,5% – спалювання/отримання енергії, 34,6% – ресайклінг матеріалів, 16,2% – біологічна переробка, 0,7% – захоронення відходів. Однак зараз можна говорити навіть не про захоронення, а про зберігання. Ми зберігаємо, щоб пізніше придумати, що з цим робити», – зазначила Олена Смук.

Так, за словами експерта, швецьке суспільство – це суспільство, в якому розділені обов’язки і розділена відповідальність. Кожен громадянин несе відповідальність за те, щоб розсортувати власні відходи, а не просто їх викинути. «Існують в країні так звані «станції повернення». За шведськими законами вони мають знаходитись не більше ніж за 300 м від житла. Сьогодні ми намагаємось зробити так, щоб ці станції повернення знаходились у кожному домі. Є пункти прийому для небезпечних відходів, зокрема, для батарейок. Є великі станції, як правило, їх кілька на кожне місто. Туди можна привезти свої меблі, різні великогабаритні відходи», – наголосила О. Смук.

Про проблеми та перспективи розвитку галузі переробки відпрацьованих олив в Україні розповіла Ольга Лебега, директор ТОВ «Екоінтел». Вона ознайомила учасників конференції з ситуацією в Україні, що склалася з утилізацією та переробкою відпрацьованих мастил.

«Наша компанія працює на ринку вже чотири роки. Створена вона була з метою впровадження закінченого циклу використання мастильних матеріалів. У нас є власна виробнича база, всі потужності, склади зберігання відпрацьованих мастильних матеріалів і готової продукції. Це все знаходиться в місті Буча», – зазначила О. Лебега.

За словами директора ТОВ «Екоінтел», прогноз споживання мастильних матеріалів на 2018-2019 роки становить орієнтовно 300 тис. тонн на рік.

«Основні «виробники» відпрацьованих мастил в Україні на сьогодні – це індустрія (28%), транспорт (24%), сільське господарство (23%), приватний сектор (14%) та будівництво (11%)», – заявила Ольга Лебега.

У своїй доповіді директора ТОВ «Екоінтел» наголосила на основних проблемах, що перешкоджають розвитку переробки відпрацьованих олив в Україні:

• відсутність контролю та системи заохочення з боку держави для «виробників» відпрацьованих олив;
• недосконалість системи заохочення та підтримки «переробників» із боку держави;
• корупційна складова у відносинах з імпортерами при ввезенні мастильних матеріалів на територію України;
• відсутність науково-технологічної бази і, як наслідок, недосконалі технології переробки відпрацьованих олив.

Натомість, для прикладу, у Франції на законодавчому рівні закріплено щорічно регенерувати і повторно використовувати до 300 тис. тонн відпрацьованих мастил, а у сусідній Польщі введено податкові пільги для суб’єктів, що займаються цими процесами.

Про заробіток на переробці вторинної сировини доповідав Петро Семко, генеральний директор Українського виробничо-екологічного об’єднання із заготівлі і використання вторинних матеріальних ресурсів «УКРВТОРМА».

Експерт зазначив, що в Україні близько 1000 підприємств, що займаються переробкою відходів, відсортованих із твердих побутових відходів.

«Переробних підприємств більше ніж достатньо. Проблема полягає в недостатності вторинної сировини, яку наша держава на сьогодні закуповує за кордоном. Переробна галузь України потребує значних обсягів вторинної сировини – макулатури, полімерних матеріалів, ПЕТ-пляшок, алюмінієвих баночок, склобою тощо. Дефіцит сировини на внутрішньому ринку покривається за рахунок імпорту. Так, переробні підприємства імпортують 30% макулатури від загального обсягу переробки, а це більше 300 тис. тонн на рік, склобою – 20%, а лінії з переробки вторинного пластику (навіть з урахуванням імпортної сировини) завантаженні лише на 50%», – зазначив П. Семко.

Про технологію переробки старих шин розповів Андрій Бондаренко, директор ТОВ «ФФУ Продакшн». На базі заводу діє окрема лінія з переробки використаних автомобільних та сільськогосподарських шин. Саме на ній виготовляється гумовий гранулят, який використовується для футбольних полів, штучних газонів, спортивних майданчиків, бігових доріжок, гумових матів.

«Автомобільні шини та їх накопичення – велика проблема. Більше 1,5 млрд одиниць шин у 2018 році буде продано в світі. І динаміка постійно зростає. Щорічно понад 1 млрд шин вимагають утилізації. Тільки в Україні накопичується більше 150 тис. тонн використаних шин, із яких переробляються лише до 15%. Решта – спалюється або викидається на неконтрольовані звалища», – зазначив А. Бондаренко.

На прикладі ТОВ «ФФУ Продакшн» бачимо, що переробка шин дозволяє не тільки зменшити кількість шкідливих відходів, а й вирішити цілий комплекс економічних та соціальних питань. Адже виготовлення якісного та безпечного спортивного покриття – це інвестиція в здорове майбутнє нації!

«У 2015 році було затверджено стратегію ФФУ, а в 2016-му – прийнято так званий «План Маршала», де до 2030 року є план заснувати і побудувати більше 2500 нових футбольних майданчиків і 50 повноцінних стадіонів. Для цього і було засновано ТОВ «ФФУ Продакшин», яке має сприяти реалізації зазначеного плану», – заявив А. Бондаренко.

Про те, як надати пластику друге життя розповідав Артем Налівайчук, який представляв на конференції Київську станцію переробки пластику. «Пластикове сміття – величезна проблема людства, і Київ, на жаль, не виключення. В нашому місті пластик майже не сортують, і більша його частина опиняється на сміттєзвалищах», – наголосив Артем Налівайчук.

Київська станція переробки пластику – соціальний проект, що має на меті виготовлення та продаж корисних речей з використаного пластику. Повністю обладнана станція зможе виготовляти що завгодно від ручок, вазонів, дощечок для нарізання овочів, ялинкових прикрас до меблів. Подібні майстерні успішно працюють більш ніж 40-ка країнах світу.

Про практичний аспект переробки мастил розповіла Наталія Яковець, генеральний директор ТОВ «Торговий Дім «Агро-пром».

За її словами, Україна належить до першої десятки країн Європи за споживанням автомастил. Найбільший обсяг споживання припадає на сегмент моторних мастил (близько 90% в натуральному вираженні). За різними оцінками, обсяг споживання моторних мастил для легкових автомобілів становить 60 тис. тонн на рік.

«Ринок українських мастил дещо не схожий на інші ринки, і те, що в нас відсутня власна сировина, дещо обмежує можливості українських виробників», – зазначила експерт.

Про порядок проведення перевірок та типові порушення законодавства, що виявляються у ході перевірок, у рамках конференції розказав Микола Тарасюк, державний інспектор Державної екологічної інспекції України.

А Марина Тіщенкова, яка представляла ДП «Центр екологічних ініціатив» Мінприроди, ознайомила учасників заходу з особливостями проведення оцінки впливу на довкілля та екологічного аудиту. Про ключові аспекти ЗУ Про ОВД та ЗУ Про екологічний аудит, яким чином проводиться ідентифікація об’єктів та на які види діяльності розповсюджується дія цих законів. Звертала увагу, на те що оцінка впливу на довкілля необхідна при прийнятті рішення про планову діяльність, а саме: будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення, розширення, перепрофілювання, ліквідацію (демонтаж) об’єктів та інше втручання в природне середовище. Під об’єкти екологічного аудиту підпадають підприємства, установи та організації, окремі цехи, господарства, системи екологічного управління, міста, селища, земельні ділянки, житлові забудови, водні об’єкти тощо. Завершені процедури з ОВД та/або екологічного аудиту дозволять уникнути збитків та зупинення діяльності – наголосила М. Тіщенкова.

Про можливості купівлі та продажу вторинної сировини та обладнання для переробки через систему «ProZorro.Продажі» на конференції розказав Артур Гребєнников, керівник із розвитку напряму «Аукціони» торговельного майданчика Zakupki.Prom.ua.

Для того, щоб змінити ситуацію в Україні з поводженням із вторинними ресурсами, учасники конференції наголосили, що на подібних заходах потрібно напрацьовувати спільне бачення щодо проблематики та направляти свої пропозиції та зауваження на відповідні міністерства і відомства. Окрім того, експерти сподіваються, що ситуація із напрацюванням рамкового Закону України «Про відходи», над проектом якого наразі триває робота органів влади у співпраці з міжнародними експертами, зміниться.

Інформаційну медіа-підтримку надали: Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, журнал «Екологія підприємства», Європейська бізнес асоціація, інформаційне агентство «ЛIГАБiзнесIнформ», портал Zakupki.Prom.ua.

Прес-служба ДП «Держзовнішінформ»