30 листопада в Києві у затишній конференц-залі парк-готелю Голосієво відбулася практична конференція “Міжнародні стандарти фінансової звітності: практика впровадження та виклики”. Організаторами заходу були ДП “Держзовнішінформ” та Палата аудиторів і бухгалтерів України. Партнери заходу – Міжнародна академія сертифікації бухгалтерів і аудиторів (МАСБА), група компаній «Де Візу», Агентство з МСФЗ. У конференції взяли участь аудитори, юристи, очільники фінансових служб, бухгалтери з різних міст України, зокрема представники підприємств, які готуються до переходу на міжнародні стандарти фінансової звітності.
Відкриваючи конференцію, директор ДП «Держзовнішінформ» Богдан Дубас зазначив, що процес запровадження міжнародних стандартів фінансової звітності триває в Україні вже кілька років. Він складний, поступовий, але дуже важливий для розвитку країни та її іміджу. Тож призначення конференції – сприяння цьому процесові та надання практичної допомоги тим підприємствам, для яких все лише починається.
У своєму вітальному слові президент групи компаній «Де Візу» Олександр Бойко підкреслив, що застосування міжнародних стандартів сприятиме прозорості українського бізнесу, а конференція дозволить поглянути на МСФЗ під різними кутами, адже серед спікерів – представники офіційних органів, досвідчені аудитори, бухгалтери-практики, які вже мають досвід запровадження стандартів.
Першу сесію конференції було присвячено новелам законодавства та викликам у сфері обов’язкового застосування МСФЗ. Розпочав її директор департаменту управління державною власністю Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Роман Кропивницький. Він підкреслив, що запровадження МСФЗ стало справжнім викликом для багатьох державних підприємств, зокрема, через необхідність внесення змін до фінансових планів, складених без врахування вимог міжнародних стандартів.
Представники Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Яніна Пономаренко та Олена Дубова розповіли про МСФЗ-таксономію та XBRL-формат звітності, а також про стан їхнього запровадження в нашій країні. Наразі роботи в цьому напрямі ведуться активно, але офіційної публікації української версії МСФЗ-таксономії поки що немає.
Про нове для України явище – нефінансову звітність розповіла Яна Олійник, представник НДФІ ДННУ “Академія фінансового управління”. Вона підкреслила, що науковою установою розроблено проект форми звіту про платежі на користь держави, який розміщено для обговорення на офіційному сайті Міністерства фінансів України. На думку Яни Олійник, складання цього звіту не потребуватиме від суб’єктів господарювання додаткових зусиль, адже всі необхідні для його складання дані є в обліку підприємства, а Академією розроблено методичні рекомендації. До того ж подавати новий звіт доведеться не всім, а лише підприємствам, що видобувають корисні копалини загальнодержавного значення або заготовляють деревину і водночас становлять суспільний інтерес.
Координатор Регіональної програми з посилення аудиту та звітності у країнах Східного Партнерства (STAREP), консультант із фінансового менеджменту Світового банку Наталія Коноваленко, яка виступила з доповіддю «Перспективи електронної МСФЗ-звітності в Україні: глобальні тренди та ініціативи», потрапила на конференцію одразу після прильоту з Відня, де проходила міжнародна конференція щодо глобальних трендів у сфері обліку. Вона зазначила, що одним із важливих питань на міжнародній конференції було питання аналізу та впливу на фінансову звітність найсучасніших цифрових технологій, таких, як блокчейн, штучний інтелект та прогнозна аналітика, а також що такі глобальні тренди чекають і на Україну.
Виконавчий директор ДУ «Офіс із залучення та підтримки інвестицій» Микола Осійчук у своєму виступі наголосив на важливості МСФЗ для залучення інвестицій, адже міжнародні стандарти – це мова спілкування з іноземними інвесторами. Він підкреслив, що Україні доводиться витримувати значну конкуренцію, аби зацікавити глобальних гравців світових ринків, а статистика свідчить про певні успіхи в цьому напрямі: після різкого зниження в 2014–2015 роках приплив чистих прямих іноземних інвестицій досяг рівня 4 млрд USD протягом 2016 – I півріччя 2018 років, що свідчить про системне відновлення інвестиційної діяльності. Найбільший інтерес для іноземних інвесторів становлять харчова промисловість, енергетика, металургія, телекомунікації, фінанси.
Друга сесія конференції мала винятково практичний характер, а її зміст цілком відповідав назві – “Методологія та алгоритми переходу на МСФЗ”. Модератором і спікером цієї сесії була Олена Харламова – визнаний експерт з МСФЗ, віце-президент ПАБУ, генеральний директор Агентства з МСФЗ, партнер групи компаній «Де Візу».
Розпочинаючи свій виступ, Олена Харламова нагадала, що відповідно до Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” в обов’язковому порядку фінансову звітність за міжнародними стандартами складають підприємства, що становлять суспільний інтерес, публічні акціонерні товариства, суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, а також підприємства, які провадять господарську діяльність за видами, визначеними Кабінетом Міністрів України. Такою є державна політика до запровадження міжнародних стандартів. Але, на думку доповідача, МСФЗ потрібні передусім підприємствам, що належать до тих галузей, які потребують іноземних інвестицій. Втім, такі підприємства мають можливість добровільно взяти курс на МСФЗ.
“Практика застосування МСФЗ” – тема третьої сесії конференції. Власним досвідом переходу на МСФЗ поділилася заступник головного бухгалтера зі звітності ДП «Енергоатом» Ольга Пилипенко. Вона розповіла про документи, розроблені підприємством для роботи в умовах застосування МСФЗ, а також про складнощі, із якими довелося зіткнутися в процесі переходу.
Про складності та ризики, які чекають на державні підприємства під час переходу на МСФЗ, розповів заступник головного бухгалтера з податкової звітності ДП «Адміністрація морських портів» Олександр Войціх. Зокрема, тендерні процедури інколи стають на заваді оперативному розв’язанню питань із залучення контрагентів (оцінювачів, аудиторів тощо).
Чи можуть бути міжнародні стандарти інструментом податкової оптимізації? Відповідаючи на це запитання, Юрій Циганок, керівник податкової та бухгалтерської експертизи компанії “Ліга:Закон” не лише зазначив, що певні можливості для оптимізації є, а й навів кілька прикладів такої оптимізації. Водночас експерт застеріг від надмірних сподівань щодо цього, а також застеріг від можливих ризиків, проілюструвавши своє застереження прикладами. Зокрема, деякі правила обліку фінансових інструментів (необхідність їх дисконтування тощо) можуть мати негативні податкові наслідки.
Як відомо, МСФЗ дуже вимогливі до оцінки активів і зобов’язань, а одним із ключових видів оцінки є справедлива вартість. До того ж оцінка за справедливою вартістю є однією з передумов якісної трансформації звітності під час переходу на МСФЗ. Тож не дивно, що виступ сертифікованого оцінювача, директора Оціночної фірми «Де Візу» Андрія Боголюка викликав жвавий інтерес у присутніх.
Чи можливо автоматизувати процес трансформації фінансової звітності? Зважаючи на можливості новітніх технологій, це здається абсолютно реальним. Директор CaseWare Ukraine Дмитро Ткаченко розповів про потенціал спеціалізованого програмного забезпечення, що дозволяє в рази заощадити час на трансформацію, втім не позбавляє необхідності висловлення професійного судження експертами.
Підсумки конференції підбила її модератор Олена Харламова. Вона застерегла учасників від можливих помилок, пов’язаних із переходом на МСФЗ, дала експертні поради, як зробити такий перехід максимально комфортним та коректним, відповіла на запитання. “Міжнародні стандарти, – підкреслила Олена Харламова наприкінці свого виступу, – це стандарти раціонального бізнесу. Нераціональність суперечить МСФЗ й не сумісна з ними”.
Учасники конференції відзначили високий професіоналізм і компетентність доповідачів, а також бездоганну організацію семінару.
Прес-служба «Держзовнішінформ»
Богдан Дубас, директор ДП «Держзовнішінформ»
Олександр Бойко, Президент Палати аудиторів і бухгалтерів України, Президент групи компаній «Де Візу»
Роман Кропивницький, Директор департаменту управління державною власністю Міністерства економічного розвитку і торгівлі України
Катерина Рафальська, директор департаменту систематизації та аналізу фінансової звітності учасників ринку цінних паперів та емітентів, та пруденційного нагляду Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, член FCCA
Яна Олейник, НДФІ ДННУ Академія фінансового управління
Наталія Коноваленко, Координатор Регіональної програми з посилення аудиту та звітності у країнах Східного Партнерства (STAREP), консультант з фінансового менеджменту Світового банку
Микола Осійчук, виконавчий директор ДУ «Офіс із залучення та підтримки інвестицій»
Олена Харламова, генеральний директор Агентства з МСФЗ, партнер групи компаній «Де Візу»
Ольга Пилипенко, заступник головного бухгалтера із звітності ДП НАЕК «Енергоатом»
Олександр Войціх, заступник головного бухгалтера з податкової звітності ДП «Адміністрація морського порту України»
Юрий Циганок, керівник Центру бухгалтерської експертизи, член громадських рад при Мінфіні і ДФС України
Андрій Боголюк, сертифікований оцінювач, директор Оціночної фірми «Де Візу»
Дмитро Ткаченко, директор CaseWare Ukraine
Олена Харламова, генеральний директор Агентства з МСФЗ, партнер групи компаній «Де Візу»