У грошовому еквіваленті експорт такої продукції за місяць зріс на 53,9% м./м.
Металургійні підприємства України за підсумками березня 2023 року збільшили експорт довгого прокату на 46,2% в порівнянні з попереднім місяцем – до 43,6 тис. тонн. У грошовому еквіваленті експорт такої продукції зріс на 53,9% м./м. – до $40,8 млн. Про це свідчать дані Державної митної служби.
Порівняно з березнем 2022 року, в березні 2023-го металургійні підприємства України збільшили виручку від реалізації довгого прокату в 3,7 раза. Різницю обсягів експорту в натуральному обсязі вирахувати неможливо через відсутність даних.
За підсумками першого кварталу 2023 року Україна відвантажила на експорт 96,48 тис. тонн довгого прокату на $40,8 млн. Виручка від продажу продукції за кордон скоротилася на 58,2% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.
Найбільше за три місяці експортовано прутків та брусків гарячекатаних у бунтах (код УКТЗЕД – 7213) – 51,24 тис. тонн на $34,17 млн. У березні відвантажено 24,51 тис. тонн (+52,4% м./м.) на $16,68 млн (+35,1% м./м.). Також експортовано 30,38 тис. тонн дроту з вуглецевої сталі (УКТЗЕД – 7217) на $30,75 млн, у березні – 11,75 тис. тонн (+18,2% м./м.) на $11,86 млн (+19,3% м./м.).
Трійку лідерів серед видів довгого прокату за обсягами експорту з України в січні-березні 2023 року закривають інші прутки та бруски з вуглецевої сталі, без подальшого оброблення, кручені (УКТЗЕД – 7214) – 6,32 тис. тонн на $4,64 млн. За березень металургійні компанії збільшили експорт такої продукції на 33% у порівнянні з попереднім місяцем – до 2,56 тис. тонн. Дохід від її відвантаження зріс на 35,1% м./м. – до $1,92 млн.
Найбільшими споживачами українських гарячекатаних прутків та брусків за три місяці 2023 року є Румунія й Польща – 45,1% та 29,6% відповідно у грошовому еквіваленті. Польща (38%) й Німеччина (19,4%) спожили близько 60% дроту українського виробництва. Серед основних покупців інших прутків та брусків – Молдова (70,4%), Словаччина (14,9%) та Польща (10,8%).
Зазначимо, після російського вторгнення в Україну експорт чорних металів різко скоротився через блокаду портів, логістичні проблеми, негативну кон’юнктуру на світових ринках, а також знищення великих меткомбінатів у Маріуполі – «Азовсталі» та ММК ім. Ілліча. До цих проблем додалися обстріли російськими військами енергоінфраструктури України наприкінці 2022 року, через що металургійним компаніям довелося скорочувати виробництво до мінімуму або повністю його призупиняти.
Зараз ситуація з енергопостачанням стабілізувалася, металурги нарощують потужності, а попит на світових ринках пожвавлюється. Хоча довоєнні показники поки що недосяжні для українських металургів, помісячна динаміка вказує на поступове зростання експорту та виробництва сталі. Основним фактором, який стримує виробництво зараз – блокада морських портів, яка унеможливлює відвантаження значних обсягів продукції та відкриття нових ринків, оскільки залізницею сталь доправляється переважно до Європи, а логістичні витрати перевищують довоєнні показники в декілька разів.
Як повідомляв GMK Center, за підсумками 2022 року металургійні підприємства України скоротили експорт довгого прокату на 59,7% у порівнянні з 2021 роком – до 748,95 тис. тонн. Виручка сталевиробників від експорту такої продукції впала на 55% р./р. – до $693,53 млн. Найбільше експортовано прутків та брусків гарячекатаних у бунтах (код УКТЗЕД – 7213) – 406,6 тис. тонн на $310 млн, що на 56,1% та 54,2% відповідно менше в порівнянні з показником 2021 року.
