ля запобігання зменшенню обсягів поставок української продукції до країн-членів ЄС, які займають значну частку в структурі агропродукції України, вітчизняним сільгоспвиробникам необхідно враховувати нові вимоги європейського законодавства при плануванні обробки посівів, місць зберігання та транспортування первинної продукції.
Йдеться про рішення Європейської Комісії (регламенти від 10.01.2020*) щодо відкликання країнами-членами ЄС протягом одного місяця всіх дозволів на засоби захисту рослин, що містять активні речовини на основі хлорпірифосу та хлорпірифос-метилу.
З огляду на те, що Україна не є країною-членом ЄС, Регламент нашою країною безпосереднього не застосовується. Однак, щоб відповідати законодавству ЄС про безпечність харчових продуктів (Регламент (ЄС) 178/2002) та зобов’язанням для третіх країн щодо експорту до ЄС, країни, що не є членами ЄС повинні відповідати законодавству про продовольство ЄС та виконувати зобов’язання щодо наближення Угоди про асоціацію, а також здійснювати необхідні дії, враховуючи тривалі процеси інтеграції.
Відповідно до зазначених регламентів, уряди країн-членів ЄС повинні були до 16 лютого 2020 року скасувати дозволи на застосування активної речовини і вилучити будь-які продукти, що містять ці активні речовини з їхніх національних реєстрів. Це означає, що після будь-якого пільгового періоду для зберігання, утилізації та використання такі засоби захисту рослин (ЗЗР) більше не можуть бути розміщені на ринку або використовуються в ЄС. Згідно з законодавством ЄС (стаття 46 Регламенту (EC) No 1107/2009) країни-члени можуть надати короткий пільговий період для остаточного зберігання, утилізації та використання (максимум 3 місяці) – такий період, у разі його надання, закінчується 16 квітня 2020 року.
У розвиток ситуації 18 лютого 2020 року країни-члени схвалили пропозицію Комісії знизити граничні допустимі залишкові межі (МДНЗР) хлорпірифосу та хлорпірифос-метилу в продуктах харчування та кормах до найнижчого рівня, що може бути виміряно аналітичними лабораторіями.
З огляду на проблеми, визначені Європейським агентством з безпечності продуктів харчування (EFSA), затверджений Регламент включає менший, ніж звичайний, період відстрочки для застосування нижчих МДНЗР (3 місяці замість звичайного періоду 6 місяців з дня набрання чинності Регламентом). Але подальший перехідний період не буде застосовуватись до продуктів, які вже є на ринку на дату подання заявки.
Нові знижені МДНЗР застосовуватимуться приблизно з жовтня 2020 року як для продуктів харчування, вироблених в ЄС, так і для імпортованих.
Очікується, що в законодавстві ЄС буде встановлено нижчу межу або найнижчу межу аналітичного визначення (LOD), яка становить 0,01 мг/кг. Будь-який залишок понад 0,01 мг/кг вважатиметься недотриманням та підтвердженням заборони розміщення товару / компонента на ринку ЄС / імпорту в ЄС для обігу. Регламенти застосовуються безпосередньо і повинні бути виконані негайно щодо законодавства, у країнах-членах ЄС.
Хоча зобов’язання щодо дозволу та реєстрації не поширюються безпосередньо на Україну, очікується, що переглянуті МДНЗР для цих речовин (0,01 мг / кг) застосовуватимуться до імпорту з третіх країн, таких як Україна, з жовтня 2020 року. Прийняття таких жорстких норм фактично може обмежити ввезення до країн ЄС сільськогосподарської продукції, що містить більше 0,01 мг/кг хлорпірифосу та хлорпірифос-метилу.
Наразі перехідних заходів щодо допусків до імпорту не встановлено. Теоретично можливо подати заявку на допуски до імпорту до країни-члена-доповідача та Комісії (яка передає її EFSA після оцінки країною-членом) щодо діючої речовини та запропонувати більш високі МДНЗР та довести, що немає ризику для споживачів і всі токсикологічні проблеми вирішені.
Найбезпечніший спосіб уникнути невідповідності МДНЗР щодо експорту зерна та насіння, їх продуктів до ЄС – виключення застосування пестицидів на основі діючих речових хлорпірифосу та хлорпірифос-метилу для продукції, призначеної для продажу на ринках країн-членів ЄС.
Джерело: Урядовий портал.