Аналіз експорту сталевих труб з України у 2021-2023 роках показує, що основним ринку збуту для вітчизняних виробників труб є країни Євросоюзу.
Ризиковий морський коридор з українських портів, який використовується експортерами зерна та гірничо-металургійної продукції після виходу росії із зернової угоди, та криза в Червоному морі, яка обмежує вітчизняні поставки до країн Близького Сходу, втрата основних споживачів на ринку СНД, продовження перегляду антидемпінгових мит на ринку США, у поєднанні з призупиненням Євросоюзом щодо України дії антидемпінгових мит та квотування поставок трубної продукції, робить ринок ЄС для українських виробників труб основним ринком збуту.
Однак через активні військові дії Україна в середньостроковій перспективі не зможе суттєво збільшити поставки труб до ЄС, незважаючи на призупинення дії тарифних та нетарифних митних обмежень. Якщо подивитись на обсяги поставок у 2007-2023 роках, то у 2007 році вони були максимальними – 295,6 тис. тонн на суму 342,5 млн USD, у довоєнному 2021-му досягли локального максимуму – 223,2 тис. тонн на суму 329,2 млн USD, а у 2023-му за умови максимального сприяння експортували 210,4 тис. тонн на суму 370,2 млн USD.
Аналіз показує, що Польща, Німеччина, Італія та Румунія є найбільшими імпортерами українських сталевих труб в ЄС.
Загрозою для українського експорту зварних труб до країн ЄС може стати Carbon Border Adjustment Mechanism (CBAM) – транскордонний тариф на викиди вуглецю, коли імпортерам доведеться платити за кожну тонну викидів вуглецю, які пов’язані з виробництвом імпортованої продукції. CBAM поширюється на металургійну продукцію, зокрема сталеві труби.
Українські виробники безшовних труб, насамперед «Інтерпайп» та «Сентравіс», використовують сталь отриману в дугових електропечах. Вуглецеємність такої сталі невелика порівняно зі сталлю, отриманою киснево-конверторним способом, а тому CBAM-платежі для вітчизняних виробників безшовних труб будуть невеликими, порівняно з вартістю готової продукції. Виробники зварних труб в Україні використовують штрипс (порізаний за визначеними розмірами гарячекатаний рулон) зі сталі, отриманої в кисневих конверторах, а тому CBAM-платежі будуть мати значний вплив на ціну готової продукції, знижуючи її конкурентоспроможність на європейському ринку, наприклад, порівняно з турецькою продукцію, яка вироблена переважно зі сталі, отриманої в електродугових печах.
Валерій Студенцов,
заступник начальника відділу – головний експерт відділу досліджень ринків металургії, машинобудування, будівельно-дорожніх та промислових товарів ДП «Держзовнішінформ».