На світовому ринку феросплавів спостерігається зниження попиту

У Китаї вдвічі скоротять виробництво, а в Європі на галузь тисне енергокриза

Зараз на більшості регіональних ринків феросплавів, зокрема в Китаї, Індії та США, спостерігається зниження попиту і, як наслідок, коливання цін. Китайські заводи мають намір скоротити виробництво, а на європейських виробників тисне енергокриза.

Китай. Підвищення цін на імпортну марганцеву руду, кокс та коксівне вугілля, ставок на вантажні перевезення, а також слабкий попит на внутрішньому ринку призвели до стрімкого зростання собівартості виробництва марганцевих сплавів у Китаї, повідомляє SteelMint. Аби змінити ситуацію, спеціальний комітет Асоціації виробників феросплавів країни наприкінці жовтня 2022 року запропонував скоротити виробництво на 50%. З цим погодилися 40 компаній – членів організації. Аналогічні заходи вже реалізовувалися у травні 2022 року.

Китай є найбільшим у світі виробником феросплавів – обсяг їх виробництва в країні становить близько 36 млн тонн на рік (понад 78% від світового виробництва).

Скорочення виробництва феросплавів у Китаї вплине як на внутрішні, так і на глобальні ринки. Це може призвести, зокрема, до зниження попиту на марганцеву руду та надлишку пропозиції на світовому ринку і, як наслідок, до падіння цін на цю сировину в найближчій перспективі.

Скорочення виробництва у КНР спричинить дефіцит пропозиції на внутрішньому ринку. Тож є висока ймовірність зростання внутрішніх цін на феросплави і, як наслідок, цін на світових ринках, зокрема, на індійському. Індійські експортери, своєю чергою, якщо виробництво сталі у Китаї залишиться стабільним, отримають додаткові можливості – китайським металургам доведеться імпортувати феросплави.

Водночас на кінець жовтня, попри відсутність попиту, особливо на експортних напрямках, індійські продавці марганцевих сплавів підвищили ціни через низьку маржу та скоротили пропозицію.

Європа. На європейське виробництво феросплавів, за даними галузевої асоціації Euroalliages, серйозно впливає глобальна енергокриза, яка розпочалася ще до повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Про це пише Fastmarkets.
До того ж на сектор тиснуть витрати на викиди вуглецю. Згідно з дослідженням ERCST (Європейський круглий стіл зі зміни клімату та сталого переходу), життєздатність галузі буде під загрозою, якщо вартість дозволів на викиди перевищуватиме €86/т (станом на 4 жовтня 2022 року ціна викидів СО₂ сягнула €76/т). Дослідження провели у 2021-му з урахуванням більш низької вартості енергоносіїв.

Одразу після вторгнення РФ в Україну ціни на феросплави різко зросли, оскільки на різних ринках почалося їх панічне скуповування. Підвищення цін на феросплави навесні 2022-го до пікових рівнів покращило фінансовий стан виробників на фоні зростання вартості енергії. Проте ця тенденція була нетривалою, адже кінцеві споживачі були змушені скоротити виробництво.

За даними Euroalliages, енергокриза вже вплинула на виробництво в ЄС. З 60 печей для виробництва феросплавів у ЄЕЗ (Європейській економічній зоні) та 37 печей у ЄС станом на вересень 2022 було закрито 17, або 28% та 46% відповідно.

Способом вирішення кризи для галузі в асоціації вбачають втручання ЄС. У відкритому листі у вересні 2022-го, опублікованому асоціацією Eurometaux та підписаному представниками металургійної галузі та сектору виробництва феросплавів, зокрема, пропонується:

• збільшити межі фінансування компаніям в енергоємних галузях;
• враховувати чисті збитки, а не від’ємну EBITDA;
• продовжити дію тимчасової антикризової програми ЄС принаймні до кінця 2023 року.

Можливістю для галузі стало б також  тимчасове зупинення дії Європейської системи торгівлі викидами (ETS). Euroalliages також просила Євросоюз обмежити податки та додаткові збори на електроенергію та газ для енергоємних галузей.

Як повідомляв GMK Center, феросплавні підприємства України у січні-серпні 2022 року випустили 399 тис. т феросплавів.

gmk.center