ДП «Держзовнішінформ» здійснює моніторинг цін на зовнішньому і внутрішньому ринках, згідно з наказом Міністерства розвитку і торгівлі України.               Інформаційно-аналітичні продукти компанії включені Державною податковою службою України до переліку джерел інформації для отримання котирувальних цін.               Нормативно-правові акти

Бізнес-плани для перспективного та стабільного бізнесу.               14 червня 2021 року підписано меморандум про співробітництво між ДП “Держзовнішінформ” та Держмитслужбою
Опубліковано 08.11.2023

Економіка України в 2023 році почала відновлюватися – висновок МВФ

Незважаючи на війну та продовження російських атак на об’єкти критичної інфраструктури, у 2023 році економіка України почала поступово відновлюватися, тож, із допуском певних ризиків, за підсумками року зростання ВВП України може становити від 1 до 3%.

Як повідомляє Укрінформ, таким є висновок в оприлюдненому сьогодні регіональному економічному прогнозі Міжнародного валютного фонду (МВФ).

«Після російського вторгнення, коли економічного зростання впало на 29% у 2022 році, у 2023 році продовжується поступове економічне відродження. Незважаючи на триваючи атаки на інфраструктуру України, економіка почала відроджуватися на початку 2023 року, зростання становило 2,4% поквартального зростання із урахуванням сезонних факторів у першому кварталі, та продовжувала зростати у другому кварталі. Персонал МВФ передбачає загальне зростання у 1-3% протягом 2023 року, з певними ймовірними ризиками», – йдеться у повідомленні (стор.22 доповіді – ред.)

Як зазначається, таке відродження було пов’язане із підвищенням стійкості фірм та домогосподарств в умовах війни, що супроводжувалося відновленням внутрішнього попиту, а також із покращенням споживчих та ділових настроїв.

Внутрішній валютний ринок залишався, переважно, стабільним, за допомогою значної міжнародної фінансової підтримки.

«Незважаючи на поточні позитивні прояви, тривалість та інтенсивність війни складає значні ризики для економічного прогнозування. Середньострокові перспективи залежать від результатів війни, масштабів витрат на відбудову, від повернення мігрантів, структурних реформ та перспектив входження до ЄС», – йдеться у документі.

Як зазначається, з липня поточного року Національний банк України скоротив ключову ставку на загальні 500 базисних пунктів, до 20 відсотків, що призвело до поточного та загального зниження інфляції вищими темпами, ніж очікувалося. Ця тенденція надала НБУ простір для продовження зусиль із полегшення монетарної політики у наступні місячці. У серпні поточна інфляція скоротилася до 8,6% у річному вимірі, у порівнянні із 11,3% у липні та 26,6% наприкінці 2022 року. Таке різке падіння рівня інфляції було відображенням полегшення ситуації із «вузькими місцями» у постачанні (включаючи продовольство й пальне), сприятливих умови на обмінному ринку іноземної валюти, що зміцнило обмінний курс гривні та покращило інфляційні очікування.

«Міжнародні резерви перевищили очікування, завдяки кращому, ніж очікувалося, платіжному балансу та зменшенню відтоку іноземної валюти. Валові міжнародні резерви перевищили $40 мільярдів за станом на кінець серпня. За першим оглядом Механізму розширеного фінансування ці резерви дорівнюють обсягу імпорту товарів та послуг у наступному році протягом 4,1 місяця. Це частково відображує кращій, ніж очікувалося, платіжний баланс рахунків. Контроль за капіталами також допоміг стримали відтік фінансових рахунків. Притік прямих іноземних інвестиції протягом року становив близько $2 мільярдів, а нижчий за очікуваний відтік іноземної валюти з банківської системи також допоміг утримати сильні позиції для міжнародних резервів», – зазначається у фінансовому огляді МВФ.

Разом із цим, як зазначається у документі, бюджетний дефіцит погіршився порівняно з минулим роком, оскільки більші видатки з лишком компенсували більші надходження. Зростання витрат було викликано, переважно, витратами, пов’язаними з обороною, а зростання податкових надходжень стало можливим в умовах економічного відродження. Наявний бюджетний дефіцит, як зазначається у доповіді МВФ, фінансується, переважно, за рахунок зовнішньої фінансової допомоги.

Банківська система залишалася дієздатною та ліквідною, в той час, як платіжний баланс продовжував уточнюватися за умовами воєнного стану. Загальні активи та депозити в банківській системі зросли на 32% та на 48%, відповідно, як у НБУ, так на міжбанківському ринку. Короткостроковий показник ліквідності, у середньому, був втричі вищим від мінімально допустимого рівня у травні 2023 року, а показники основного та загального капіталу банків зросли на 14,3% та на 23,8%, відповідно.

«Рада виконавчих директорів МВФ схвалила перший огляд чотирирічної програми розширеного фінансування 29 червня 2023 року, що дозволило профінансувати близько $890 мільйонів (за спеціальними правилами запозичення $663,9 мільйона). Всі кількісні критерії ефективності на кінець квітня та структурні контрольні показники до кінця червня були виконані», – йдеться у документі.

Аналітики МВФ наголошують, що залишається необхідним підтримати наявний моментум у реформах, включаючи вдосконалення системи державного управління та зміцнення антикорупційної інфраструктури.

«У той час, як зростає тиск, пов’язаний із витратами, розробка та виконання бюджету на 2024 рік, із дотриманням фіскальної та боргової стабільності, будуть критично важливими. Персонал МВФ проведе другий огляд та консультації за Статтею IV протягом 2023 року», – йдеться у документі.

Як повідомляв Укрінформ, місія МВФ 6 листопада розпочала роботу щодо проведення другого перегляду виконання Україною програми Механізму розширеного фінансування.

Рада виконавчих директорів МВФ 31 березня 2023 року затвердила чотирирічну програму в межах Механізму розширеного фінансування для України у розмірі $15,6 мільярда.

Від початку повномасштабної війни Мінфін залучив близько $6,3 мільярда бюджетної підтримки від МВФ.

 

www.ukrinform.ua