ДАЙДЖЕСТ ВАЖЛИВИХ НОВИН

Уряд запровадив на 2026 рік нульову квоту на експорт стратегічної для металургів сировини – металобрухт

Кабінет Міністрів запровадив нульову експортну квоту на 2026 рік на експорт брухту чорних металів (металобрухту) – стратегічної для металургійної промисловості сировини.

Про відповідні зміни йдеться у його постанові №1795 “Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2026 рік” від 31 грудня 2025 року.

Згідно з документом, обсяги квот товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню, наведено в додатку 1. Зокрема, нульова квота встановлена на відходи та брухт чорних металів; зливки чорних металів для переплавлення (шихтові зливки) за кодом 7204 (згідно з УКТЗЕД). Також нульові квоти встановлено на відходи і брухт мідні за кодом 7404 00 і на електричні та електронні відходи та брухт, які використовуються переважно для видобутку дорогоцінних металів за кодами 8549 21 00 00 та 8549 29 00 00.

Заступник голови комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський у коментарі на своїй сторінці у Facebook привітав таке рішення уряду, зазначивши, що стратегічно важлива сировина повинна перероблятися в Україні, а не безконтрольно вивозитися за кордон, і має створювати саме тут робочі місця, додану вартість і надходження податків.

Цей принцип, на думку експерта, є одним з базових для економічного успіху, доведений десятками розвинутих країн. Україна також має успішний досвід його реалізації: мита на насіння соняшника і мораторій на ліс-кругляк свого часу створили цілі нові галузі і залучили мільярдні інвестиції. А нещодавно запроваджене мито на сою і ріпак вже суттєво збільшили обсяг внутрішньої переробки, наголосив заступник очільника парламентського комітету.

“Рішення уряду встановити на 2026 рік нульові експортні квоти на вивезення промислової деревини та брухту з України – важливий приклад реалізації цього принципу. Дякую прем’єр-міністерці Юлії Свириденко і міністру економіки Øleksii Sobolev за позицію і розуміння національних економічних інтересів”, – написав народний депутат.

Кисилевський пояснив, що державі вигідно залишати весь брухт всередині країни, оскільки 1 тонна брухту, переробленого в Україні в готову продукцію, утворює приблизно 15 тис. грн податків. Натомість 1 тонна експортованого брухту без мита фактично не утворює податків (в межах 100 грн з тонни), оскільки заготівля металобрухту залишається здебільшого “тіньовим” бізнесом.

Віy зауважив, що експорт брухту в ЄС де-факто є схемою по обходу мита з обсягом втрат для бюджету біля 3,5 млрд грн в рік. Адже наразі в ЄС мито 0, в інші країни – 180 EUR. Брухт з України переважно реекспортується за межі ЄС. Якби 380 тис. тонн вивезеного брухту у 2025 році були перероблені в Україні, держава отримала б 5,7 млрд грн податків.

“З 2026 року ЄС запроваджує так зване “вуглецеве мито” CBAM. Україні з точки зору ступу в ЄС і відповідності екологічним вимогам до промисловості важливо залишати весь обсяг брухту всередині країни. Адже брухт є дефіцитною сировиною для виплавки сталі з меншим обсягом викидів СО2. Брухт чорних та кольорових металів є стратегічною сировиною для чорної і кольорової металургії – важливих базових галузей економіки. Звісно, фірми, які хочуть заробляти на безконтрольному вивезенні сировини, виступають проти цих рішень. Але сировинний експорт – ніша бідних країн. Україна від цієї моделі відмовилася, сподіваюся, назавжди”, – підкреслив Кисилевський.

Нардеп додав, що одне з завдань для Верховної Ради на 2026 рік – зафіксувати рішення щодо обмеження вивезення стратегічної сировини на рівні законів. Ці обмеження мають діяти доти, доки цього вимагатимуть зовнішні обставини і потреби відновлення.

Як повідомлялося, у травні 2025 року Міністерство економіки України ініціювало запровадження режиму ліцензування та квотування експорту брухту чорних металів (металобрухту) за встановленням нульового обсягу квоти. Відповідну норму було внесено в проєкт постанови уряду “Про внесення зміни у додаток 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2024 р. №1481”, який тоді оприлюднило Мінекономіки для громадського обговорення.

Заступник директора держпідприємства “Укрпромзовнішекспертиза” Сергій Поважнюк в інтерв’ю виданню telegraf.com.ua повідомляв, що метпідприємства України у 2026 році можуть збільшити виплавку сталі на 17% – до 8,9 млн тонн з 7,6 млн тонн у 2025 році за умови подолання дефіциту брухту. При цьому він зазначив, що в українській металургії загострюється дефіцит брухту чорних металів, зокрема через зростання обсягів вивезення цієї сировини за кордон.

Згідно з наведеними ним розрахунками, 1 тонна металобрухту, яка переробляється в металопродукцію на потужностях “Інтерпайпа”, для якої брухт є основною сировиною, приносить державі 7,5 тис. грн у вигляді сплачених податків. Крім того, 1 тонна брухту, використана на заводах групи “Метінвест”, генерує близько 9,3 тис. грн податкових надходжень до бюджетів всіх рівнів.

Як підкреслив Поважнюк, це пряма вигода, яку отримує держава, залишаючи весь брухт в країні та переробляючи його в сталь. Крім того, така переробка дає мультиплікативний ефект для всієї економіки, оскільки стимулює зростання у суміжних галузях, наприклад, виробництво залізорудної сировини, коксу, феросплавів.

“За нашими даними, у 2024 році найбільші компанії-експортери, що забезпечили майже 90% експорту українського металобрухту, сумарно вивезли за кордон 247 тис. тонн сировини, сплативши сумарно лише 12,3 млн грн податків. Таким чином, держава отримала в середньому 50 грн податків з кожної експортованої тонни металобрухту. Офіційна кількість працюючих у цих компаніях становила лише кілька десятків чоловік”, – сказав експерт.

Як повідомлялося, брухтозбиральні підприємства України у січні-листопаді 2025 року збільшили експорт брухту чорних металів на 45,3% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 380,165 тис. тонн з 261,578 тис. тонн.

Брухтозбиральні підприємства України в 2024 році наростили експорт брухту чорних металів на 60,7% порівняно з 2023 роком – до 293,190 тис. тонн зі 182,465 тис. тонн. У грошовому вимірі вивезення брухту за рік зросло на 73,2% – до $91,311 млн із $52,723 млн.

Раніше голова правління “Інтерпайп Втормет” Валентин Макаренко в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україні” зазначав, що експорт брухту чорних металів завжди був та залишається загрозливим чинником для української металургії, оскільки погіршує дефіцит цієї сировини на внутрішньому ринку. Крім того, ця проблема ускладнюється ще й тим, що під час війни скорочується придатна для збирання брухту територія.

“На сьогодні я не бачу жодних інших дієвих механізмів для стабілізації ринку та зменшення експорту брухту, окрім адміністративної заборони вивезення цієї стратегічної сировини за межі території України на державному рівні”, – резюмував голова правління.