ДП «Держзовнішінформ» здійснює моніторинг цін на зовнішньому і внутрішньому ринках, згідно з наказом Міністерства розвитку і торгівлі України.               Інформаційно-аналітичні продукти компанії включені Державною податковою службою України до переліку джерел інформації для отримання котирувальних цін.               Нормативно-правові акти

Бізнес-плани для перспективного та стабільного бізнесу.               14 червня 2021 року підписано меморандум про співробітництво між ДП “Держзовнішінформ” та Держмитслужбою
Опубліковано 14.06.2024

ДАЙДЖЕСТ ВАЖЛИВИХ НОВИН

Результати Ukraine Recovery Conference–2024: підписано та анонсовано міжнародної допомоги та угод на понад 16 млрд євро

 

Під час Міжнародної конференції із відновлення (Ukraine Recovery Conference–2024) підписано та анонсовано міжнародних угод та допомоги на понад 16 млрд євро. Про це повідомила Перша Віцепрем’єр-Міністерка – Міністерка економіки України Юлія Свириденко. 

Конференція тривала у Берліні 11–12 червня 2024 року.

“Ми вдячні нашим міжнародним партнерам за системну допомогу та підтримку України. Цього року конференція із відновлення стала майданчиком для синхронізації бачення відбудови України. На конференцію ми приїхали за дуже конкретними результатами з акцентом на відновленні енергетики, розвитку оборонно-промислового комплексу, залучення інвестицій, розвитку експорту, створенні умов для повернення українців. Завершуємо конференцію з угодами, меморандумами, контрактами за кожним із напрямків. Першочергово, це угоди в енергетичній сфері. Маємо вже низку компаній, які готові заходити на український ринок й допоможуть у перспективі побудувати 1 ГВт генеруючих потужностей. Обсяг потенційних інвестицій може скласти 500-700 млн євро. Це тільки початок, оскільки Україна потребуватиме більше генеруючих потужностей. Але це дасть поштовх, щоб збільшувати ці цифри впродовж наступного періоду. Результати URC показують великий потенціал, який енергетичний сектор має для залучення інвестицій.

Крім того, підписали перші гарантійні та грантові угоди на 1,4 млрд євро в рамках інвестиційного компонента програми Ukraine Facility, і оголошення пакета підтримки української енергетики від США на понад 800 мільйонів доларів, і створений Альянс стійкості малого і середнього бізнесу на 7 млрд євро та Skills Alliance на понад 700 млн євро”, – розповіла Юлія Свириденко. 

Зокрема, під час Міжнародної конференції із відновлення було укладено такі угоди та анонсована допомога:

  • Гарантійні та грантові угодив рамках інвестиційного компонента програми Ukraine Facility –4 млрд євро.
  • Пакет допомоги на підтримку енергетики від США – $824 млн.
  • ЗапускАльянсу стійкості малого та середнього бізнесу для України – зобов’язання на 7 млрд євро.
  • Програма перенавчання фахівців  Skills Alliance– понад 700 млн євро.
  • Дофінансуваннягуманітарного розмінування землі – $35 млн.
  • 14 угод між українськими та німецькими і міжнародними бізнес-партнерами  – понад 560 млн євро.
  • Угоди про страхування ризиків – понад  $350 млн.

Загалом, під час конференції було укладено 110 міжнародних угод.

“За кількістю та масштабністю укладених бізнесових угод під час конференції, ми бачимо, що наші партнери готові вкладати кошти в український бізнес, виходити на український ринок. Закликаю інвестувати в нашу державу не чекаючи на завершення війни. Адже війна не ембарго на інвестиції. Наша задача нині – зробити умови, аби інвестування  в Україну привабливішим”, – уточнила Перша Віцепрем’єр-Міністерка – Міністерка економіки України Юлія Свириденко. 

Крім того, під час конференції Міністерство економіки представило Інвестиційний гайд, до якого включили 95 інвестиційних проєктів, що потребують близько $27 млрд фінансування. А також – євроінтеграційні документи, зокрема Стратегію розвитку Малого та середнього бізнесу та Національний план з енергетики та клімату.

Також запрацювала Консультативна рада бізнесу, яка допомагатиме покращити інвестиційний клімат в Україні. До неї увійшли майже два десятки керівників провідних світових компаній та бізнес-асоціацій з різних країн.

 

 

www.me.gov.ua

 

Україна вперше відправляє соняшникову олію в рамках гуманітарної ініціативи «Grain from Ukraine»

 

Україна вперше відправляє соняшникову олію в рамках гуманітарної продовольчої ініціативи президента України «Grain from Ukraine». 2453,26 тонн олії призначено для 5-х держав Африки – Демократична Республіка Конго, Мозамбік, Джибуті, Мавританія, Палестина.

Відправка гуманітарного вантажу здійснюється Міністерством аграрної політики та продовольства України спільно з Всесвітньою продовольчою програмою ООН (WFP).

За словами заступника Міністра агрополітики Маркіяна Дмитрасевича, цього року Україна розширила номенклатуру гуманітарних вантажів.

«Ми виконуємо місію нашої країни, забезпечуємо продовольчу безпеку у світі. І розширюємо гуманітарні товари, як було оголошено Президентом України Володимиром Зеленським під час другого саміту «Grain from Ukraine». Ми постачаємо не лише зерно, а і кукурудзу, горох, а тепер вже і соняшникову олію. Ця олія буде відправлена контейнерами з портів Великої Одеси», – зазначив Маркіян Дмитрасевич.

Т.в.о. директора Всесвітньої продовольчої програми ООН в Україні, Маріанна Ворд, повідомила, що в рамках «Grain from Ukraine» відправлено понад 200 тис. тонн аграрної продукції. На сьогодні до ініціативи «Grain from Ukraine» приєдналося багато країн донорів. Зокрема, Австрія, Бельгія, Данія, Естонія, Фінляндія, Франція, Ісландія, Нідерланди, Норвегія, Португалія, Швеція та Люксембург.

Маркіян Дмитрасевич підкреслив велику роль Всесвітньої продовольчої програми ООН також і у підтримці українців з прифронтових територій та внутрішньо переміщених осіб. Він зауважив, що найближчим Україна передасть на переробку Всесвітній продовольчій програмі зерно попередніх врожаїв для вироблення макаронних виробів і хліба. Ці товари будуть направлі мешканцям прифронтових територій.

Участь у відправці гуманітарного вантажу олії взяли також Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Австрія в Україні Арад Бенкьо, Радник з питань продовольства, сільського господарства та рибальства Посольства Данії в Україні Пол Якуб Ерікструп, радник з питань сільського господарства Посольства Французької Республіки в Україні Жан Лянот.

Довідково: 

Загалом в рамках ініціативи «Grain from Ukraine» було відправлено 10 суден із понад 200 тис. тонн аграрної продукції до Сомалі, Ефіопії, Кенії, Ємену, Нігерії, Судану, Палестини.

Ініціатива «Grain from Ukraine» («Зерно з України») була започаткована Президентом України Володимиром Зеленським у партнерстві зі Всесвітньою продовольчою програмою ООН (WFP) з метою зменшення шкоди, яку спричинила для світової продовольчої системи російська агресія та спроба блокади українських портів.

minagro.gov.ua

Україна вперше напряму купуватиме американський газ

 

Українська компанія ДТЕК укладає першу пряму угоду на постачання американського газу, щоб зменшити енергетичний вплив росії.

Про це повідомляє Financial Times.

Хоча Європа вже була найбільшим одержувачем американського газу, Україна ніколи раніше не купувала його напряму.

Зазначається, що американський газовий експортер Venture Global почне відвантажувати трансатлантичні вантажі українській компанії в вже цьому році

Це перша значна угода на постачання скрапленого природного газу (СПГ) в Україну для компанії. Вона має на меті зміцнити українську енергетичну безпеку та зменшити енергетичне домінування Москви у Східній Європі.

“Завдяки цій знаковій угоді ми допоможемо зміцнити безпеку постачання природного газу в Україну, сприятимемо подальшому відновленню та економічному зростанню в регіоні, а також подальшому зміцненню європейської енергетичної безпеки”, – заявив генеральний директор Venture Global Майк Сабель.

За словами аналітиків видання, ця угода збігається з активізацією нападів Росії на газосховища та електроенергетичну інфраструктуру України, що підкреслює нагальну потребу в посиленні та диверсифікації енергопостачання країни.

Повідомляється, що за з умовами, найбільший приватний виробник електроенергії в Україні, ДТЕК, почне купувати певну кількість СПГ у Venture Global наприкінці цього року і продовжуватиме до кінця 2026 року.

Компанія Venture Global з Арлінгтона, штат Вірджинія, планує відправляти вантажі з Мексиканської затоки США за тисячі миль до портів Європи, включаючи Грецію, які мають трубопровідне сполучення з Україною.

Заступник директора з питань європейської енергетичної безпеки Атлантичної ради, Ольга Хакова, заявила, що перша у своєму роді угода щодо постачання СПГ, укладена в четвер, може допомогти Україні, забивши останній цвях у труну російського газового домінування в країні та в регіоні в цілому.

 

www.epravda.com.ua

 

 Програма USAID АГРО надасть мінеральні добрива для українських агровиробників з прифронтових територій

 

Уряд США у межах ініціативи AGRI-Україна безоплатно надасть мінеральні добрива для польових робіт в сезоні 2024-2025 років для понад 3 300 українських агровиробників з прифронтових та деокупованих областей.

Через Програму USAID АГРО українським агровиробникам передадуть загалом 6,6 тис. тонн добрив. Кожен погоджений учасник зможе отримати до 2 тонн добрива карбамід.

Реєстрація на отримання допомоги відбудеться у Державному аграрному реєстрі (ДАР), у розділі “Доступні програми”. Назва програми: “USAID АГРО_карбамід під зернові та олійні в сезоні 2024-25 р. для постраждалих від військових дій областей.”

Прийом заявок триватиме з 11 по 25 червня 2024 року або до вичерпання обсягів допомоги.

Отримати допомогу можуть агровиробники, які:

– мають в обробітку від 5 до 500 га в Дніпропетровській, Донецькій, Луганській, Запорізькій, Сумській, Харківській, Херсонській, Чернігівській областях (за винятком тимчасово окупованих територій),

– вирощують зернові або олійні культури,

– зареєстровані, як юридичні особи або фізичні особи-підприємці, зокрема, сімейні фермерські господарства.

Погоджені заявники, які обробляють від 5 до 25 гектарів землі (власна та орендована), отримають по одній тонні добрива. Ті, хто обробляють від 25 до 500 га – по дві тонни. Очікується, що допомога буде використана для внесення під зернові та олійні культури врожаю 2025 року.

Програма видачі добрив є частиною ширшої діяльності Програми USAID АГРО у межах Ініціативи AGRI-Україна. В грудні 2023 – січні 2024 року Програма USAID АГРО надала мінеральні добрива на весняну посівну для понад 7,68 агровиробників з усієї України. А загалом, упродовж 2023 – початку 2024 років, через Ініціативу USAID AGRI-Україна, Програма USAID АГРО надала добрива понад 14 тисячам українських агровиробників. Ця допомога забезпечила ресурси для польових робіт на площі більше 460 тис га та дозволила виростити щонайменше 2 млн тонн зерна.

 

www.kmu.gov.ua

 

 

Котирування на пшеницю продовжили знижуватися на тлі більш оптимістичних даних червневого звіту USDA, ніж очікували трейдери

 

Пшеничні котирування продовжили знижуватися після публікації червневого звіту USDA, який представив більш оптимістичні дані, ніж очікували трейдери, незважаючи на зниження прогнозу світового виробництва у 2024/25 МР на 7,44 млн тонн.

У світовому балансі пшениці на 2023/24 МР на основі даних до кінця сезону були різко скориговані початкові запаси (+0,6 млн тонн до 271,04 млн тонн), збільшені оцінки експорту на 3,3 млн тонн до 218,95 млн тонн і прогноз імпорту на 3,46 млн тонн до 217,2 млн тонн, а прогноз споживання знижений на 1,26 млн тонн до 799,08 млн тонн, що збільшить початкові запаси на новий сезон на 1,76 млн тонн до 259,56 млн тонн.

Також на 2023/24 МР був переглянутий у бік підвищення прогноз експорту пшениці для ЄС на 2 до 37 млн тонн, Канади на 1 млн тонн до 25 млн тонн, України на 0,6 млн тонн до 18,1 млн тонн, Росії на 0,5 млн тонн до 54 млн тонн, але знижений на 0,5 млн тонн для Австралії до 20 млн тонн та Аргентини до 8,5 млн тонн і Казахстану до 9 млн тонн.

У червневому звіті світовий баланс по пшениці на 2024/25 МР зазнав наступних змін порівняно з оцінками у травні:

– Оцінка початкових запасів підвищена на 1,76 млн тонн до 259,56 млн тонн (271,04 млн тонн у 2023/24 МР) внаслідок перегляду балансу в 2023/24 МР.

– Прогноз світового виробництва різко знижений на 7,44 млн тонн до 790,75 млн тонн, що все ще вище ніж 787,59 млн тонн у 2023/24 МР, у тому числі через різке скорочення врожаю в Росії на 5 млн тонн до 83 млн тонн (91,5 у 2023/24 МР). Прогнози також знижені для України на 1,5 млн тонн до 19,5 млн тонн (23 млн тонн), для ЄС на 1,5 млн тонн до 130,5 млн тонн (134,15 млн тонн), що буде компенсовано зростанням врожаю пшениці у США на 0,5 млн тонн до 51 млн тонн (49,3 млн тонн) та підвищенням врожаю в Аргентині на 0,5 млн тонн до 17,5 млн тонн (15,9 млн тонн).

– Оцінка світового споживання знижена на 4,33 млн тонн до 798,04 млн тонн (799,08 млн тонн у 2023/24 МР), головним чином за рахунок зниження споживання в ЄС на 2 млн тонн, у Росії на 1 млн тонн та в Україні на 0,5 млн тонн.

– Прогноз світового експорту знижений на 3,19 млн тонн до 212,81 млн тонн (218,95 млн тонн у 2023/24 МР), включаючи зниження для Росії на 4 млн тонн до 48 млн тонн, України на 1 млн тонн до 13 млн тонн та Австралії на 0,5 млн тонн до 22 млн тонн. Це скорочення буде компенсовано зростанням експорту зі США на 0,7 млн тонн до 21,8 млн тонн (19,6 млн тонн) та ЄС на 1 млн тонн до 35 млн тонн (37 млн тонн), оскільки ціни на американську та європейську пшеницю будуть більш конкурентоспроможними на тлі скорочення експортних поставок із країн Чорного моря.

– Прогноз світового імпорту знижений на 2,34 млн тонн до 207,08 млн тонн (217,2 млн тонн), включаючи зниження для ЄС на 1 млн тонн до 10 млн тонн (13 млн тонн) через зростання світових цін та збільшення споживання кукурудзи для кормових цілей.

– Оцінка кінцевих запасів знижена на 1,34 млн тонн до 252,27 млн тонн, що буде на 2,9% менше, ніж у 2023/24 МР, хоча це вище очікувань аналітиків на рівні 251,2 млн тонн. Зниження запасів в ЄС на 3 млн тонн до 11,44 млн тонн (15,19 млн тонн) та в Канаді на 0,5 млн тонн до 2,62 млн тонн (1,87 млн тонн) буде частково компенсовано зростанням запасів в Аргентині на 0,9 млн тонн до 3,25 млн тонн (4,29 млн тонн) та в Австралії на 1 млн тонн до 3,77 млн тонн (3,57 млн тонн).

Після публікації звіту липневі ф’ючерси на пшеницю знизилися:
– на 1,6% до 226,7 $/т на м’яку озиму SRW-пшеницю в Чикаго (-7,5% порівняно з даними після виходу звіту в травні),
– на 2,9% до 234,1 $/т на тверду озиму HRW-пшеницю в Канзас-Сіті (-5,7%),
– на 1,6% до 245,5 $/т на тверду яру HRS-пшеницю в Міннеаполісі (-7,8%),
– на 2,7% до 249,5 €/т або 259,2 $/т на вересневі ф’ючерси на пшеницю на паризькій Euronext (-4%).

 

graintrade.com.ua