ДАЙДЖЕСТ ВАЖЛИВИХ НОВИН

У 2025 році існуючі тенденції щодо експорту та імпорту насіння сільськогосподарських культур зберігатимуться

Вже 5 років поспіль Україна нарощує експорт насіння сільськогосподарських культур, переважно зернових та олійних, зменшуючи при цьому обсяги їх постачання з-за кордону, зазначив завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Олександр Захарчук.

За його словами, за цей час експорт насіння зріс більш як у 6 разів – з 20 млн дол. США до 122 млн дол. США.

Зменшення ввозу насіння зернових та олійних іноземної селекції з-за кордону спричинене кількома факторами, пояснив науковець.

По-перше, можливістю виробляти кондиційне гібридне насіння іноземної селекції у межах нашої держави на нових сучасних іноземних насіннєвих заводах в Україні для забезпечення внутрішніх потреб та забезпечення експорту в країни ЄС.

По-друге, зменшенням споживання насіння внаслідок скорочення площ товарних посівів, спричиненого широкомасштабною збройною агресією рф проти України, зокрема тимчасовою окупацією її територій та веденням воєнних дій.

Крім того, ввозом в Україну лише батьківських та материнських ліній гібридів, добазових форм сортового насіння зернових колосових культур з подальшим їх розмноженням вже на вітчизняних насіннєвих полях.

Водночас збільшення посіву деяких зернових та олійних нішових культур, спричинене наслідками вторгнення широкомасштабної збройної агресії рф проти України та тимчасової окупації її території, призвело до зростання протягом 2022-2024 років імпорту насіннєвого матеріалу таких нішових культур, як жито, овес, сорго, льон, конопля та гірчиця, а також насіння цукрових буряків та овочів.

За прогнозними оцінками науковців Інституту аграрної економіки, у 2025 році та наступних роках існуючі тенденції щодо зростання експорту щорічно на 10-15% та стабілізації імпорту насіння сільськогосподарських культур у межах 350-400 млн дол. США зберігатимуться, підсумував Олександр Захарчук.

www.iae.org.ua

У Брюсселі очікують зменшення імпорту агропродукції з України в червні

Після перегляду умов торгівлі Європейський Союз очікує зменшення імпорту сільськогосподарської продукції з України. Про це єврокомісар із питань сільського господарства Крістоф Гансен повідомив в інтерв’ю агентству AFP у п’ятницю, пише Європейська правда.

Він зазначив, що Брюссель хоче узгодити нову торговельну угоду з Україною до завершення терміну дії нинішніх заходів часткової лібералізації у червні.

«Переговори мають бути швидкими. Європейський Союз готовий до діалогу, і це має відбутися в найближчі тижні. Імпортні квоти не залишаться на рівні тимчасової лібералізації, тому обсяги імпорту дійсно скоротяться», — сказав Гансен.

За його словами, країни ЄС не підтримують збереження чинних умов торгівлі, оскільки вони викликали проблеми, зокрема в окремих державах-членах.

latifundist.com

В Україні знижуються ціни на молоко-сировину – асоціація виробників

Спалахи ящуру в Європі та можливе скасування пільгового безмитного режиму для українських експортерів сільгосппродукції можуть призвести до подальшого зниження цін на молоко-сировину в Україні.

Як передає Укрінформ, про це повідомила пресслужба Асоціації виробників молока.

“Закупівельні ціни в Україні продовжили рухатись вниз у другій половині березня. Однак, надлишки молока-сировини на ринку, які тиснуть на закупівельні ціни, зменшилися відносно першої половини березня через збільшення обсягів експорту молочної продукції з України та певне збільшення споживання всередині країни”, – зауважили експерти.

Середня закупівельна ціна молока екстра ґатунку на 25 березня становила 16,35 грн/кг без ПДВ, що на 45 коп. менше, ніж місяць тому.

Водночас закупівельна вартість вищого ґатунку знизилась на 50 коп. і сягнула 16,15 грн/кг без ПДВ. А перший ґатунок в середньому коштує 15,65 грн/кг без ПДВ (-35 коп.).

Так, середньозважена ціна трьох ґатунків становила 16,20 грн/кг без ПДВ (-40 коп. порівняно до попереднього місяця).

В АВМ прогнозують, що станом на 1 квітня може відбутися зниження ціни на молоко-сировину в Україні на 20-30 коп. При цьому, ціни на молоко в Україні вищі, ніж у Новій Зеландії та країнах Південної Америки, які активно експортують свою продукцію в Азію та Африку, конкуруючи з українськими та європейськими експортерами.

Спалахи ящуру в Угорщині та Словаччині, а також ймовірність поширення хвороби в Польщу та Австрію створюють передумови для подальшого зниження закупівельних цін. Молокопереробні підприємства Польщі та Австрії експортують значні обсяги молочних продуктів і, у разі карантину, можуть перейти на виробництво продукції тривалого зберігання, зокрема вершкового масла та сухого молока — основних товарів українського молочного експорту.

“Накопичення масла та сухого молока на складах в Європі може вплинути на зниження цін на аналогічну продукцію та молоко-сировину в Україні. Також існує ризик поширення ящуру в Україні з сусідніх країн, що може призвести до значних збитків для молочної галузі”, – додали в асоціації.

До того ж, одним із факторів, що може призвести до зниження цін на молоко-сировину в Україні, може стати відміна 5 червня 2025 року з боку ЄС пільгового митного режиму для сільгосппродукції українського виробництва, у тому числі молочних продуктів.

Відновлення мит може зменшити обсяги експорту молочних продуктів з України навіть до третіх країн, оскільки постачання здійснюється через морські порти Польщі та Румунії. У разі розвитку подій за таким сценарієм, ймовірно, надлишки молока-сировини в Україні зростуть, а закупівельні ціни знизяться.

www.ukrinform.ua

Уряд схвалив довгостроковий План розвитку іригаційного комплексу України до 2050 року

Кабінет Міністрів України прийняв розпорядження № 280-р «Про затвердження довгострокового плану розвитку іригаційного комплексу України до 2050 року».

Головний розробник – Міністерство аграрної політики та продовольства України. Розробник документу – Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм.

Документ схвалений за підтримки Генерального директорату Європейської Комісії з питань політики сусідства та переговорів з розширення в рамках забезпечення реалізації ініціативи Європейського Союзу «Ukraine Facility», запровадженої Регламентом Європейського Парламенту та Ради ЄС.

«Головна мета плану – створення дієвого сектора зрошення, керівництво якого буде відбуватись за участі організацій водокористувачів. Це має забезпечити високоефективне, стале та екологобезпечне ведення землеробства в умовах змін клімату. Також сприятиме вирішенню стратегічного завдання щодо підсилення та розвитку позиції України, як одного зі світових лідерів виробництва та експорту продовольства. Нагадаю, що відновлення зрошувальних систем та іригація – один з пріоритетів Мінагрополітики», – наголосив Міністр аграрної політики та продовольства України Віталій Коваль.

План передбачає завершення інституційної реформи системи управління іригаційною інфраструктурою, стимулювання інвестицій у відновлення, модернізацію та розвиток існуючої та будівництво нової інфраструктури зрошення та накопичення водних ресурсів. Залучення до сільгоспвиробництва додаткових меліорованих земель стас одним із основних чинників забезпечення продовольчої безпеки країни.

Головна мета, цілі та принципи плану узгоджені зі Стратегією зрошення та дренажу, Водною стратегією України на період до 2050 року та Законом України «Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель».

Довідково: Наразі до сфери управління Держрибагентства прийнято 143 зрошувальні системи, площа обслуговування яких дорівнюе 1053,9 тис. га та 297 осушувальних систем, площа обслуговування яких дорівнюс 390,4 тис. Гектарів.

Довгостроковий план і план заходів, що додається.

minagro.gov.ua