Опубліковано 26.11.2019

Світові ціни на кольорові метали

На Лондонській біржі металів (LME) ціни на мідь у жовтні зросли – з 5610 USD/т (01.10.2019) до 5883 USD/т (30.10.2019). Перший імпульс цьому надало повернення на ринок китайських споживачів після тижневого святкування Дня утворення КНР. 

Пізніше в Чилі, яка є найбільшим виробником міді у світі, розпочалися громадянські протести, внаслідок яких в країні було запроваджено надзвичайний стан. Також існує загроза загальнонаціонального страйку, що може паралізувати роботу галузі або ускладнити відвантаження готової продукції на зовнішні ринки. У Перу (другий за обсягами виробник міді у світі) протестувальники проти видобутку корисних копалин заблокували дороги до найбільшої в країні копальні Las Bambas, і, якщо питання не вирішать, то виробництво буде паралізовано.

Дестабілізація ситуації в Чилі та Перу викликала ажіотажний попит на мідь і призвела до зменшення обсягів металу на складах LME з 290,25 тис. тонн (03.10.2019) до 250,75 тис. тонн (29.10.2019) та до зростання цін.

Експерти з International Copper Study Group вважають поточну ситуацію з різким зростанням цін на мідь тимчасовою і прогнозують у наступному році незначне зростання обсягів виробництва міді на тлі ще меншого зростання споживання, що призведе до профіциту матеріалу та обмежить темпи зростання цін.

У             Європі сьогодні спостерігається низький попит на мідні катоди на тлі значних обсягів їхньої пропозиції, а тому при укладанні річних контрактів на 2020 рік на поставку міді виробники спробують втримати розмір річної премії до ціни мідних катодів на рівні 2019­го, про що заявила німецька Aurubis (аналогічна позиція в чилійської Codelco). Особливістю європейського ринку є надлишки мідного брухту, і тому виробники мідних напівфабрикатів в останні роки використовують більше брухту, ніж катодів, через більш низькі ціни мідного брухту.

За даними International Aluminium Institute (IAI), найбільше зростання виробництва первинного алюмінію в січні­вересні 2019 року, серед інших регіонів світу, відбулось саме у країнах Перської затоки – на 2,67%, порівняно з аналогічним періодом 2018­го, до 4,109 млн тонн, і це є другим показником у світі після Китаю, де було вироблено 26,788 млн тонн (­1,43%).

У країнах Азії (без урахування Китаю та країн Перської затоки) виробництво первинного алюмінію становило 3,302 млн тонн (+0,18%), Східної та Центральної Європи – 3,099 млн тонн (+2,28%), Північної Америки (США та Канада) – 2,858 млн тонн (+1,93%), Західної Європи – 2,587 млн тонн (­7,44%), Океанії – 1,436 млн тонн (+0,28%), Африки – 1,233 млн тонн (­1,12%), Південної Америки (всі країни Латинської Америки) – 787 тис. тонн (­11,57%, що є найгіршим показником поміж інших регіонів через найбільші у світі енерговитрати на виробництво тонни алюмінію – 15919 кВт•год за підсумками 2018 року, для порівняння: у Китаї цей показник становить 13555 кВ•год).

У країнах Західної Європи, де також спостерігається значне зниження обсягів виробництва, енерговитрати на виробництво тонни алюмінію становлять 15442 кВт•год, що значно перевищує середньосвітовий показник (14210 кВт•год).

Згідно з даними зазначеного джерела, виробництво глинозему в Китаї в січні­вересні 2019 року становило 53,575 млн тонн, що на 1% більше порівняно з аналогічним періодом 2018­го.

Валерій Студенцов,

експерт ДП «Держзовнішінформ»