Великі ідеї для вашого бізнесу
вул. Загородня, 15
м. Київ, Україна, 03150
0 800 30-50-74

14 червня 2021 року підписано меморандум про співробітництво між ДП “Держзовнішінформ” та Держмитслужбою

14 червня 2021 року підписано меморандум про співробітництво між ДП “Держзовнішінформ” та Держмитслужбою
Опубліковано 26.03.2021

Україна нарощує імпорт пшениці

Президент Всеукраїнської асоціації пекарів пояснив, чому росте світова потреба у пшениці. Наразі у світі зростають ціни на пшеницю, адже збільшується споживання. Зокрема в Китаї почали більше їсти хлібобулочних виробів та м’яса, а для вирощування тварин також потрібно зерно. Тому Україна почала багато імпортувати пшениці в Китай, що вплинуло на ринок. Про це повідомляє «Главком», пише agronews.ua.

«Світові ціни на пшеницю зростають: споживання зростає. У тому ж Китаї, де постійно піднімається рівень життя. Китайці стали багатшими й багато їдять. Зокрема, м’яса. А для вирощування тварин потрібно зерно. Знову ж таки, можна припустити, що у світі більше стали вживати хлібобулочних виробів через карантин – люди вдома сидять і від нудьги щось постійно жують», – розповів президент Всеукраїнської асоціації пекарів Олександр Тараненко.

Він підкреслив, що Україна, як один із найбільших імпортерів, дуже сильно зав’язана на світові ціни на пшеницю. Відповідно, зростають і закупівельні ціни на зерно всередині країни. Саме тому деякі компанії вирішили купувати його в Білорусі.

«Чому б не притримати власну пшеницю, яка з жовтня 2020 року додала в ціні на третину, і не купити білоруську, яка помітно дешевше, і як мінімум, не гірше за якістю? У Білорусі експортний потенціал зерна значно нижчий. Причини – починаючи від відсутності портів і закінчуючи проблемами в міжнародній і внутрішній політиці. Та й менталітет трохи інший. У нас, якщо бачать, що світові ціни зростають на 5 %, то накинуть на всякий випадок 10 %. У Білорусі такого не станеться, до того ж там жорстке регулювання. Ось тому й ціни на зерно прийнятні», – розповів експерт.

Наразі імпорт борошномельної пшениці зріс всемеро. Йдеться про 14,5 тис тонн, рік тому було 2,1 тис тонн. Тараненко прокоментував, яка небезпека цієї ситуації: «Дійсно, справа в не в обсягах, справа в тенденції. Це тривожний дзвіночок – значить, щось не в порядку в нашій державі, яка є одним із найбільших експортерів пшениці у світі». Експерт також розповів, що держава наразі не регулює цінові тенденції на внутрішньому ринку зерна.

«Чому раніше не було таких різких стрибків цін? 2003 рік – дуже показовий. Практично все зерно з України вивезли, попри несприятливі прогнози, а потім завозили втридорога з-за кордону. Тоді держава зробила висновки і на певному етапі дуже добре працювали такі структури, як Держрезерв, Аграрний фонд. Вони діяли як? Ось починається збирання врожаю, ціни, зрозуміло, просідають – йде вал продукції. Трейдери зерно скуповують, до кінця року його вартість зростає, так як йдуть масові продажі. І на нижньому піку ціни держава скуповувала необхідну кількість зерна, а коли ціна починалася підвищуватися, держава вступає в гру і стримувала зростання на внутрішньому ринку. Відбувалася «зернова і борошняна інтервенція», яка дозволяла згладити сезонні стрибки цін”, – розповів він.

Тараненко підкреслив, що цей механізм сприяв виведенню бізнесу з тіні, адже борошно з державних запасів реалізовувалася підприємствам, що працюють легально, а тіньове виробництво в цій ситуації опинялось в програші.