Аграрії незадоволені ослабленням ринку і поки що утримуються від великих продажів зерна як старого, так і нового врожаю. Втім, така позиція може не виправдатися, і коли ціни просядуть ще більше, а поки всі фактори тому сприяють (через істотне збільшення світового виробництва зерна), сільгоспвиробники можуть недоотримати прибуток або зазнати збитків. Адже за підрахунками аналітиків, середня собівартість виробництва пшениці в поточному році варіюється від 1050 грн/т до 1300 грн/т залежно від типу виробництва (екстенсивний/інтенсивний), регіону і врожайності. Тому поточні закупівельні ціни трейдерів є досить прийнятними для аграріїв, і ціна продажу визначає тільки рівень прибутку.
Торгові компанії, як і колись, озвучують лише валютні закупівельні ціни на новий урожай в портах, і лише кілька компаній декларують гривневі ціни на інших базисах поставки. При цьому зерно старого врожаю практично нікого з експортерів вже не цікавить. Низький попит з боку світового ринку, відсутність пропозиції зерна за прийнятними цінами на внутрішньому секторі торгівлі, ослаблення суміжних товарних ринків – всі ці чинники лише посилюють знижувальний тренд.