Великі ідеї для вашого бізнесу
вул. Загородня, 15
м. Київ, Україна, 03150
0 800 30-50-74

Шановні клієнти, з 1 грудня 2020 року, експертні висновки ДП “Держзовнішінформ” видаються лише на бланках суворої звітності.

Шановні клієнти, з 1 грудня 2020 року, експертні висновки ДП “Держзовнішінформ” видаються лише на бланках суворої звітності.
Опубліковано 13.07.2021

ВРУ усунула наявні економічні перекоси на ринках м’ясо- та молокопереробки, — Інститут аграрної економіки

Прийняття Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки ПДВ при оподаткуванні операцій з постачання окремих видів сільгосппродукції» забезпечить усунення наявних економічних викривлень на ринках м’ясо- та молокопереробки, що зумовлені однократним зниженням ставки ПДВ на поставки м’ясо-молочної сировини, яке було запроваджено навесні цього року. Про це зазначив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш.

Нагадаємо, мова йде про законопроєкт №5425-д, який Верховна Рада ухвалила в цілому.

З 1 березня 2021 року Законом України № 1115 від 17 грудня 2020 року було запроваджено однократне (одноразове) зниження ставки ПДВ на поставки окремих видів сільгосппродукції – в тому числі й м’ясо-молочної сировини, нагадав експерт.

За оцінками науковців Інституту аграрної економіки, включення до визначеного цим нормативно-правовим актом переліку продукції, поставки якої однократно оподатковуються за зниженою ставкою ПДВ, тваринницької, у т. ч. молочної, продукції було необґрунтованим, могло призвести до здорожчання молокопродуктів, а також несло ризики розширення «сірої зони» та виникнення нових податкових схем при переробці молока та м’яса та інші негативні наслідки.

Ці прогнози підтвердилися вже за кілька місяців, констатував Леонід Тулуш. Запропонована податкова модель справляння ПДВ у сільському господарстві – без подовження дії зниженої ставки ПДВ на увесь ланцюг постачання, аж до полички магазину, – призвела до податкової дискримінації суб’єктів, що здійснюють переробку сільгосппродукції, принаймні тваринного походження.

1 липня Верховна Рада України своїм рішенням виключила окремі види сільгосппродукції з переліку поставок під знижену ставку ПДВ. Це стосується в першу чергу усіх видів тваринницької продукції (молока незбираного, живих тварин), а також окремих видів продукції рослинництва (жита, вівса, цукрових буряків, насіння інших олійних культур, крім трьох основних – соняшника, ріпаку та сої).

Таким чином, законодавці повернули право на «вхідний» ПДВ для переробників у розмірі 20 %, зазначив науковець. Це зменшить суми їх ПДВ-зобов’язань до бюджету, а відтак – певною мірою і їх податкове навантаження, особливо з огляду на те, що на ринках молоко- та м’ясопродуктів функціонує низка суб’єктів за схемами без сплати ПДВ.

Сільгосппідприємствам, по великому рахунку, все рівно, яка для них застосовується ставка ПДВ при реалізації ними сільгосппродукції, адже аграрії не виходять на кінцевого споживача.

Крім того, у виробників тваринницької продукції операції з придбання матеріально-технічних ресурсів оподатковуються за ставкою 20 %. Тому застосування ставки 20 % при здійсненні ними реалізації продукції є для них більш вигідним, ніж 14 %. Адже в такому випадку не виникає потреби звертатись за сезонним або інвестиційним бюджетним відшкодуванням з ПДВ.

Тому застосування однакової – 20 %‑ої – ставки ПДВ на всіх етапах ланцюга постачання є найбільш прийнятним варіантом для всіх заінтересованих сторін, зауважив експерт.

При цьому тема застосування зниженої ставки ПДВ при здійсненні операцій з постачання сільгосппродукції та продуктів харчування на цьому не вичерпується, зазначив Леонід Тулуш.

Йдеться вже про застосування зниженої ставки ПДВ не однократно на якомусь обраному етапі, а суцільно – на всіх етапах просування такої продукції до кінцевого споживача.

Щоправда, й даний варіант не є бездоганним із точки зору економічної теорії та вже на етапі попередньої оцінки містить в собі низку ризиків, зауважив науковець.

По-перше, вважає він, зниження ставки ПДВ на увесь ланцюг поставок усіх видів сільгосппродукції та продуктів харчування призведе до значних втрат держбюджету, обсяг яких сягатиме десятки мільярдів гривень.

До прикладу, лише від реалізації положень законопроекту «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки ПДВ з операцій з постачання харчових продуктів, що мають істотну соціальну значущість» (реєстр № 5425‑2), Мінекономіки нарахувало 10,7 млрд грн втрат надходжень до держбюджету. Причому, даним законопроєктом передбачалось зниження ставки ПДВ лише для невеликого кола продуктів харчування. а саме дев’ять товарних позицій визначеної якості: крупа гречана; цукор-пісок; борошно пшеничне вищого сорту; вермішель з борошна пшеничного вищого сорту; молоко певної жирності; хліб житньо-пшеничного; яйця курячі певної категорії; тушка куряча; масло вершкове певної жирності.

Наявність таких значних втрат держбюджету у вигляді недонадходжень ПДВ автоматично позбавляє практичного змісту ініціативи щодо поширення дії зниженої ставки ПДВ на увесь ланцюг «виробництво с/г продукції – її переробка – торгівля продуктами харчування».

Якщо ж суцільна – по всьому ланцюгу постачання – знижена ставка ПДВ буде застосовуватись лише до окремих – обраних – продуктів харчування, як це, наприклад, пропонувалось вже згаданим законопроєктом № 5425‑2, то матиме місце надання преференцій для окремих галузей сільського господарства – та, відповідно, податкова дискримінація інших.

Отже, питання застосування в Україні зниженої ставки ПДВ на поставки продуктів харчування залишається відкритим. Відповідному рішенню має передувати належне економічне обґрунтування та комплексна оцінка впливу на інтереси усіх учасників економічних відносин в АПК, підсумував Леонід Тулуш.

 

agropolit.com