Виробництво курятини в промислових масштабах без застосування антибіотиків здорожчує продукцію для кінцевого споживача на 20-25%.
Про це йдеться у матеріалі «8 питань про антибіотики в курячому м’ясі: де вигадка, де реальність, а де маркетинг?» на Latifundist.com, пише Kurkul.
Світова практика підтверджує, що можливо виробляти курятину в промислових масштабах взагалі без застосування антибіотиків, отримуючи при цьому рентабельну кількість м’яса.
Велика американська корпорація Tyson Foods займає в США 25-30% загального м’ясного ринку і працює за схемою без антибіотиків. У сегменті виробництва курятини там орієнтуються на підвищення імунітету птиці, щоб потреба в антибіотиках була мінімальною.
У компанії застосовують технологію підлогового утримання, і підлоги в пташниках не бетонні, а земляні. Також там використовують оборотну підстилку мінімум в шість циклів вирощування птиці, стимулюючи таким образів вироблення природного пробіотика. Уважно стежать за чистотою повітря і вмістом в ньому кисню.
Корми компанія збагачує великими дозами пробіотиків, фітогенікамі (ефірними маслами орегано і чебрецю), а для профілактики клостридії додає в них невелику кількість мідного купоросу. Його також разом з перекисом водню додають і в воду для дезінфекції трубопроводів.
«Досвід американської компанії не поодинокий. Все більше виробників повністю або частково переходять на безантибіотичне виробництво курятини, створюються нові підприємства, що працюють за цим принципом. Проте розробка і впровадження ефективних технологій такого виробництва більш затратні в порівнянні з класичною, тому і ціна на кінцевий продукт вища», — зазначається у матеріалі.
Один з найбільш стійких страхів споживачів з приводу фабричного курячого м’яса пов’язаний з можливим надмірним використанням різних хімічних препаратів, в тому числі антибіотиків.
«Небезпека насправді є. Якщо виробник використовує надмірну кількість антибіотиків в процесі вирощування курей, застосовує «людські» антибіотики для птиці або ж дає антибіотик з субтерапевтичної метою («для профілактики»), то в організмі курки можуть утворюватися стійкі до антибіотиків бактерії. Саме вони, а не самі антибіотики, і складають загрозу для людського здоров’я», — йдеться в повідомленні.
У матеріалі також зазначається, що існують поняття «без антибіотиків» і «без залишків антибіотиків». Обидва вони означають, що в кінцевій продукції, яку купує споживач, немає антибіотиків, але різниця все ж суттєва.
Маркувати курятину слоганом «без антибіотиків» можна в тому випадку, коли ні на одному з виробничих етапів, антибіотики не були використані, в тому числі в лікувальних цілях.
«Без залишків антибіотиків» — це той стан кінцевого продукту, який повинен забезпечити кожен добросовісний виробник курячого м’яса. Справа в тому, що при використанні в допустимих дозах, антибіотики виводяться з організму птиці природним шляхом. Крім того, приблизно, за тиждень до забою виробник зобов’язаний повністю припинити давати птиці антибіотик — цього часу зазвичай досить, щоб препарат вийшов з організму.